Грошей буває забагато. Чому світ накриває продовольча криза

Спроба урядів та центробанків вберегти виробництво від наслідків локдаунів традиційними монетарними методами наштовхнулася на методи, якими ті ж уряди намагалися протидіяти поширенню пандемії. Як наслідок – виробництво не оживає, а світ вже відчуває продовольчу кризу, яка скоро може перерости у кризу комплексну
Боротьба з пандемією призвела до продовольчої кризи. І це ще не все (фото: 1.news.com.ua)

Світ, наразі, перебуває у ситуації розгортання найбільш масштабної продовольчої кризи останнього сторіччя. Вона жодним чином не пов’язана із природними чинниками (неврожаями, посухами, паводками тощо). Її природа повністю штучна та зумовлена двома базовими чинниками:

  • обмеженнями мобільності робочої сили, запровадженими урядами більшості держав;
  • енергетичною кризою, спровокованою політичним протистоянням та торгівельними війнами (насамперед США, Китаю, Росії та ЄС).

Ці чинники, в свою чергу, є наслідками неподоланої до цього часу економічної кризи 1998-2008 рр, вплив якої на світову економіку не припиняється досі. Жодних висновків щодо причин її настання зроблено не було. Негаразди, пов’язані із банкрутствами фінансових установ та великих промислових компаній, уряди "вирішували" в один єдиний спосіб: емітуючи гроші та надаючи фінансову допомогу більш відому як програма "кількісного пом’ягшення" (англ. – Quantitative easing, QE). Всупереч логіці та здоровому глузду, за рахунок інфляції, організованої центробанками та урядами різних країн, відбувалася підтримка тих інституцій, які й були організаторами та каталізаторами кризи. Надруковані гроші цільоспрямовано потрапляли в віртуальний сектор економіки, а споживчий попит та розвиток реального сектору – пригнічувались. Нічим іншим, як новою кризою, це завершитись не могло. Так і сталося.

Ще влітку минулого року, під час свого виступу на спеціальній сесії Генасамблеї ООН з питань боротьби з коронавірусом, виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі заявив, що у 2021 році кількість людей, які можуть померти від голоду, зросла з прогнозованих 135 млн до 270 млн. І наголосив на тому, що гуманітарна криза може сягнути найбільших масштабів із часу заснування ООН 75 років тому.

В свою чергу, всесвітньо визнані аналітики продовольчого ринку, зокрема Енді Хект, наголошували на тому, що з початку 2020 року ФРС звалила на американську економіку справжнє цунамі ліквідності. Центральний банк знизив ставку щодо федеральних фондів практично до нуля. І розпочав щомісячно викуповувати боргові цінні папери на $120 млрд. Наразі вектор грошово-кредитної політики не змінився. В економіку вже влиті трильйони доларів, а поточний бюджет і нові ініціативи, враховуючи інфраструктурні проекти і інші програми, реалізовуватимуться навіть якщо ФРС посилить умови кредитування через щораз більший інфляційний тиск. Надлишкова ліквідність викликала зростання цін на продовольчі товари та сировину, а також на енергоносії.

Надлишкова ліквідність через "залиття" економіки грошима виявилась не лише у США, а й у ЄС, де додались проблеми із збиранням врожаю через нестачу сезонних працівників. А нестача сезонних працівників стало наслідком обмежень транскордонного пересування робочої сили через введення безлічі "коронакризових" обмежень ще 2020 року. Найболючішим ця проблема стала для Великобританії, де ще навесні минулого року міністр навколишнього середовища Джордж Юстіс зазначив, що в попередні роки в країну приїжджали близько 30 000 осіб в основному з Європейського Союзу для виконання сезонних сільськогосподарських робіт, а зараз в Британії знаходиться лише третина з них. Рік тому Рада Європейського Союзу ухвалила рішення щодо покращення умов роботи та проживання сезонних працівників у ЄС, зокрема і з третіх країн. Сам документ від 9 жовтня 2020 року містить низку рекомендацій, адресованих передусім державам ЄС, адже саме вони відповідальні за дотримання трудового законодавства. Одна з рекомендацій – забезпечити дотримання європейських та національних норм щодо залучення громадян третіх країн на сезонні роботи та створення для них умов праці та проживання. Для цього держави мають, зокрема, надавати працівникам інформацію про їхні права та обов'язки зрозумілою для них мовою!!! Проте це не дуже допомогло.

Так, станом на вересень поточного року дефіцит працівників у Польщі та Великобританії поставив під загрозу збирання яблук, в Італії та Іспанії – збирання винограду, в Австрії, Німеччині, Франції, Бельгії – безперебійну роботу переробних підприємств, де зазвичай переважна частина працівників зі Східної Європи. В Італії бастують працівники портів проти запровадження так званих "ковідних паспортів", відсутність яких не даватиме їм права на роботу. В США, Великобританії та ЄС так само бастують перевізники, паралізуючи роботу супермаркетів та АЗС, через що в Євросоюзі не завжди можна придбати паливо на заправках та продукти у супермаркетах. Все це, у свою чергу, призводить до зростання вартості продовольства та зниження доступу до якісних продуктів харчування. Наслідки чого важко спрогнозувати, але втрати економік будуть лише збільшуватися.

А що в Україні? А в нас два тижні тому низка промислових споживачів отримала пропозиції про купівлю природного газу на рівні 56 000 грн за 1000 куб. м. Це майже в 7 разів вище, ніж ціна січня 2021 року. Опитування, проведене Федерацією роботодавців України показало, що в жовтні цього року через ціну на газ збитковими стануть 91% опитаних компаній. В листопаді їх кількість може сягнути 96%. І це при тому, що за ціни газу, яка склалась протягом січня-липня, вони ще були прибутковими. 49% респондентів планують зупинити виробництво або зменшити його обсяги, якщо ціна газу залишиться на рівні жовтня або зросте. Вже у грудні, зокрема через виникнення касового розриву, відсутність кредитування та необхідність передоплати за природний газ, може зупинитися переважна більшість опитаних компаній. 90% опитаних підприємств не мають технологічної можливості заміни природного газу на інші енергоресурси та плану дій у разі припинення його постачання.

На жаль, Україна наслідуватиме своїх "західних сусідів", влаштовуючи обмеження на пересування всередині країни. Гірше того, до кризи, яка виникне через такі обмеження, додається ще й енергетична криза, яка спричинить зупинку половини промислових підприємств, якщо уряд не знайде дієвих механізмів протидії.

Читайте також: Коли гроші не рятують економіку: чому українські підприємства скорочують капітальні інвестиції

17 січня, понеділок
16 січня, неділя
15 січня, субота
14 січня, п'ятниця