Казахстан: Інвестиції і ВВП не захистили від потрясінь і зовнішніх втручань

Як відомо, тригером масових заворушень в Казахстані стало підвищення ціни на СПГ в два рази. Дане твердження не цілком вірне: в країні просто ввели з 1 січня ринок енергоресурсів для населення, скасувавши держрегулювання. Ціна понеслася - могла вирости і в три рази, і в чотири... Хоча загальноекономічно Казахстан виглядає куди привабливіше, ніж, наприклад, Україна
Високі економічні показники не вберегли Казахстан від соціального потрясіння (фото: gazeta.ru)

17 листопада 2021-го року, місія МВФ в Казахстані опублікувала заключну заяву за підсумками консультацій. У МВФ відзначили, що після падіння на 2,5% в 2020-му, ВВП Казахстану в 2021-му виросте на 3,5%. Як бачимо, темпи зростання, так само як і глибина падіння – кращі, ніж в Україні.

Інфляція - 8,9%, в основному за рахунок зростання цін на продукти харчування (зауважимо, не на паливо). Тут знову все краще, ніж у нас. Відзначається бурхливе зростання споживчого кредитування і механізмів державної підтримки. Рівень безробіття - всього 5% (у нас - більше 9%). Показник бідності не зазнав критичних змін в результаті кризи. Серед антикризових заходів уряду називалися: "регулювання цін на соціально значущі товари, грошові виплати вразливим домогосподарствам і адресну допомогу особливо постраждалим секторам і підприємствам малого і середнього бізнесу, включаючи пільгове кредитування і податкові пільги. Проекти в рамках програми "Дорожня карта зайнятості" допомогли підтримати зайнятість".

До речі, на першому місці в спектрі основних ризиків, МВФ назвав "рівень вакцинації нижче очікуваного"…

Загалом, Казахстан, на відміну від Туреччини, в минулому році був слухняним учнем МВФ – для боротьби з інфляцією підвищував ставку центрального банку і посилював грошово-кредитну політику, досягнувши істотного прогресу в "переході до повноцінного інфляційного таргетування". При цьому, МВФ "дозволив" казахам встановити ненафтовий дефіцит у 2021-му на рівні 8,5% ВВП і до 2025 – го-до 6%. Така політика повинна привести до скорочення фінансових активів уряду з 14% ВВП в 2019-му до 5% до кінця 2021-го. Навіщо це потрібно МВФ? Відповідь проста: завдяки таким діям, Казахстан залишатиметься нетто-кредитором, тобто свої сировинні доходи вкладатиме не в економіку і соціальний сектор (через механізм ненафтового бюджетного дефіциту), а в іноземні активи, наприклад, західні цінні папери. У розумінні МВФ - це сприяє "справедливому розподілу добробуту між поколіннями". Насправді - більш високої надійності боргів цієї країни.

За рівнем кредитно-дефолтних свопів, Казахстан на 20 б.п. поступався РФ (тобто, виглядав привабливіше). А спред до бенчмарку довгих боргів в порівнянні з російськими інструментами був на 10 б.п. менше. Сам рівень держборгу в Казахстані - трохи вище 30% ВВП (в Україні – 55%). І борги Казахстану мали інвестиційний клас, в той час як наші – "сміттєвий" рейтинг.

У 2022-му році, Казахстан планував продовжити політику податково-бюджетної консолідації: розширення податкової бази, ліквідація пільг, збільшення ставки ПДВ (і це на тлі різкого зростання цін!), введення прогресивного прибуткового податку і навіть застосування ставок на викиди вуглецю для досягнення вуглецевої нейтральності до 2060-го року (і це в сировинній країні!). МВФ не міг не схвалити і наміри уряду приступити після пандемії до масової приватизації держкомпаній для додаткового залучення інвестицій.

До речі, про інвестиції. Середній приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Казахстан за останні 20 років склав майже $18 млрд на рік з піковим значенням в 2012 – $29 млрд. Сумарно приплив інвестицій досяг $365 млрд, з обсягом накопичених ПІІ на вищій точці напередодні кризи більше $200 млрд (зростання в 15 разів з 2001-го року). Для порівняння, в Україні в середньому щорічно залучається $4-5 млрд іноземних інвестицій, а обсяг накопичених приблизно в чотири рази менший, ніж в Казахстані, де цей показник перевищив розмір ВВП (за співвідношенням ПІІ до ВВП країна є одним зі світових лідерів, обігнавши навіть сусідній Китай).

Тут цікаво подивитися на інвестиційну матрьошку, оцінюючи питому вагу іноземних інвестицій в Казахстан з іншими кластерами: 0,5% світових накопичених інвестицій; 1,4% - накопичених інвестицій країн, що розвиваються; більше 2% азіатських ПІІ; 7,3% - інвестицій країн ісламського співробітництва; більше 10% ПІІ країн – експортерів нафти; 20% ПІІ країн СНД; 21% інвестицій Центральної і Південної Азії; майже 40% ПІІ країн, що не мають вихід до моря Світового океану (тобто майже кожен другий долар, вкладений не в морські економіки припадав на Казахстан).

З іншого боку, казахська економіка критично залежить від експорту сировини: 15% ВВП, 40% доходів бюджету і половина експорту. Але, на відміну від нас, це не призвело до перетікання всіх ресурсів в сировинний сегмент і тотальної деіндустріалізації – роль промисловості в структурі ВВП як і раніше висока (більше 34%). Для порівняння: Сільське господарство - близько 5%. Подушевий ВВП - $11 тис (вдвічі вище, ніж в Україні).

Казахстан входить в Топ-40 з 190 держав світу за легкістю ведення бізнесу, чотири рази отримуючи звання кращого реформатора рейтингу за такими номінаціями як:

  • реєстрація підприємств;
  • отримання дозволів на будівництво;
  • підключення до електроенергії;
  • захист міноритарних акціонерів;
  • дозвіл неплатоспроможності;
  • Міжнародна торгівля.

Фіскальна система Казахстану увійшла в топ-двадцятку в рейтингу податкових режимів світу (189 країн). В індексі глобальної конкурентоспроможності, Казахстан входить в Топ-30. Такі ж показники і за рівнем розвитку людського капіталу.

Кілька років тому, справжньою сенсацією став запуск в Нур-Султані міжнародного фінансового центру "Астана" – повноцінного фінансового хаба, який повинен був стати "лінком" між найбільшими світовими ринками капіталу і центральноазіатським регіоном. Інвестори МФЦА звільняються на 50 років від корпоративного податку на прибуток від фінансових операцій, прибуткового податку фізичних осіб, земельного податку та податку на майно. Учасники хабу можуть вільно використовувати в своїх розрахунках будь-яку світову валюту і отримують в безкоштовне користування офіси класу "А" на два роки.

Технологію стартового успіху фінансового хаба можна сформулювати наступним чином:

  • організація функціонування на принципах англійського права;
  • пільговий податковий режим;
  • незалежний фінансовий суд та іноземний суддівський корпус;
  • незалежна система арбітражу;
  • організована за західними стандартами біржа;
  • власний регулятор.

До речі, ідея фінансового хаба остаточно визріла під час зустрічі Назарбаєва з Джейкобом Ротшильдом (главою Лондонської гілки сімейства): вже через кілька днів після зустрічі парламентом Казахстану був ухвалений закон про створення МФЦА.

Політика Назарбаєва завжди була прикладом багатовекторності або балансування між такими геополітичними гравцями як США, Китай і РФ.

З іншого боку, Казахстан був одним з основних учасників ЄАЕС, куди входять п'ять країн: РФ, Білорусь, Казахстан, Киргизстан і Вірменія. Причина появи даного інтеграційного проекту криється в макроекономічній теорії "ефекту від масштабу", яку сформулював американський економіст і нобелівський лауреат Пол Кругман. Згідно з його теорією, будь-яка державна конгломерація в населенням від 250 млн до 300 млн осіб є оптимальною системою для виробництва і споживання товарів і послуг. Якщо ці параметри не витримуються, починається системний дисбаланс. Економічна система з населенням понад 300 млн осіб потребує ринків збуту і нарощування експорту: забезпечити зайнятість населення в іншому випадку не вдасться. У разі, якщо чисельність населення становить менше 200-250 млн - стаєш залежним по імпорту: створювати національне виробництво по всій лінійці товарів вже невигідно.

Ця теорія знайшла живий відгук в академічному середовищі РФ. Там підрахували і вирішили, що якби чисельність населення СРСР становила 280 млн, то Союз можна було реформувати і зберегти без економічної інтеграції із західним світом. Саме тому глобальне виживання Росії безпосередньо залежить від її можливостей сформувати нове інтеграційне ядро, адже параметри федерації не дозволяють їй створити герметичну економічну модель. Зараз таким майданчиком для з'єднання "лего" в 200-250 млн чоловік є Євразійський економічний союз.

Але ЄАЕС є вкрай слабким інтеграційним ядром: 86% торгового обороту його учасників припадає на треті країни і лише 14% - на взаємну торгівлю. Якщо взяти РФ, то у неї лише 9% зовнішньої торгівлі припадає на ЄАЕС. Найбільше від союзу залежить Білорусь, 52% зовнішньої торгівлі якої припадає на країни ЄАЕС. У Казахстану ця залежність істотно менша - 21%.

Всі останні роки Казахстан проводив максимально ефективну політику прихованого економічного маневру, яка полягала в отриманні найбільших торгових, транзитних, логістичних і митних преференцій від участі в ЄАЕС з одного боку і розвитку альтернативних напрямків міжнародного співробітництва – з іншого. В результаті, Казахстан знизив питому вагу торгового обороту з країнами Співдружності до 21% і вже не так сильно як Білорусь залежить від економічної політики РФ. Одночасно з цим, республіка наростила свій ВВП, який досяг $170 млрд, і за показником подушного валового продукту трохи поступається лише Росії.

Як це завжди і буває в авторитарних країнах, критичні періоди наступають в них під час зміни правителя.

Так і сталося в Казахстані. Але події в цій країні розвіяли ще одну ілюзію, що існує в Україні: мовляв, якби наша країна свого часу залучила системні інвестиції західних партнерів у свою економіку, в тому числі, в Крим – РФ ніколи б не пішла на відкриту агресію проти України. Приклад Казахстану показав, що інвестиції не змогли запобігти введенню в країну військ ОДКБ.

Ну і ключовий висновок для України. У сучасному світі, ключову роль відіграють вже на абсолютистські показники на зразок ВВП або ПІІ, а рівень нерівності, соціальне почуття несправедливості та Інклюзія національного доходу - його користь для всіх груп суспільства, а не вузької "надбудови". Це і створює "антихрупокість" країн.

Читайте також: Що гальмує економічне зростання в Україні?

17 січня, понеділок
16 січня, неділя
15 січня, субота
14 січня, п'ятниця