Що гальмує економічне зростання в Україні?

Наприкінці минулого року уряд прогнозував зростання економіки у 2021 році на 5%, проте впродовж року цей прогноз довелося кілька разів корегувати. В бік зниження. Які фактори стримували економічне зростання впродовж поточного року – FEG з'ясовував у фінансових і економічних експертів
Фактори економічного зростання

У вересні 2020 року очільник уряду Денис Шмигаль прогнозував Україна може випередити своїх сусідів і показати "вибухове зростання". Проте впродовж поточного року цей прогноз довелося кілька разів корегувати. В бік зниження показника зростання ВВП.

За словами голови Ради Національного банку Богдана Данилишина, за 9 місяців поточного року ВВП України зріс на 2% до відповідного періоду минулого року, що є недостатнім для компенсації падіння економічної активності у 2020 році (-4% за рік).

Богдан Данилишин, голова Ради НБУ
"Критично важливим фактором низьких темпів економічного зростання України є нестача інвестицій. Валові інвестиції в основний та оборотний капітал України у І півріччі 2021-го становили лише 1,4% ВВП, тоді як в середньому по країнах, що розвиваються, у 2010-2019 рр. цей показник становить 32,2% ВВП, а в регіоні Європи – 23% ВВП. Частка кредитів банків серед джерел фінансування капітальних інвестицій залишається на рівні нижче 5%, що є історично найнижчим її значенням. Низькі капітальні інвестиції підприємств України загрожують уповільненням темпів зростання у майбутньому та ще більшим відставанням від інших країн світу за рівнем розвитку", - каже Богдан Данилишин.

До найбільш вагомих факторів, які обмежують інвестиційну привабливість України, голова Ради НБУ відносить:

- недостатню захищеність прав інвесторів (як іноземних, так і внутрішніх);

- нестачу готових до реалізації державних проєктів для залучення стратегічних іноземних інвесторів;

- низький рівень розвитку внутрішнього ринку (недостатній внутрішній попит для реалізації вироблених в Україні товарів і послуг);

- обмеженість та висока вартість фінансових ресурсів в Україні.

За словами голови Ради НБУ, саме на вирішення цих проблемних питань мають бути спрямовані дії уряду, а також інших центральних органів виконавчої влади та Центробанку.

Щодо низького рівня надходжень іноземних інвестицій та збільшення відпливу доходів від них у 2021 році, то, за словами Богдана Данилишина, це обумовлено низьким рівнем інвестиційної привабливості економіки України та посиленням суверенних ризиків у зв’язку із напруженою макроекономічною та геополітичною ситуацією.

Заступник директора – керівник Центру економічних та соціальних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло окреслює чотири основні фактори, які гальмують економічне зростання – неефективна структура економіки, неефективна державна політика, недовикористання людського капіталу і корупція. За його словами, те, що ми не використовуємо наявні ресурси – людські, природні, виробничі – пов’язано зі структурою нашої економіки, в якій переважають галузі, що мають нижчу додану вартість та застарілі технології.

Ярослав Жаліло, заступник директора-керівник Центру економічних і соціальних досліджень НІСД
"Навіть, якщо ми говоримо про більш просунуті сектори – такі, як хімічна промисловість, харчова, машинобудування – то застарілі технології, на жаль, занижують додану вартість. Структура економіки і управління нею недостатньо ефективні. Це – такий хард-фактор, який одразу не вирішиш. Але є ще софт-фактори, які пов’язані з зовнішніми і внутрішніми впливами. Ми прекрасно розуміємо, що Україна сьогодні перебуває під впливом зовнішньої агресії, а це пригнічує інвестиційну та споживчу активність та погіршує очікування підприємців… Другий фактор, який впливає останні два роки – це так звана корона-криза, яка деформує і обмежує споживчі настрої", - каже Ярослав Жаліло.

Крім того, за його словами, є питання до ефективності економічної політики – Україна на сьогоднішній день слідує мейнстріму, хоча в провідних країнах світу в умовах коронакризи намагаються більш широко застосовувати нестандартні інструменти в монетарній і фіскальній політиці. Йдеться передусім про політику Національного банку, який йде шляхом інфляційного таргетування і впродовж року вже кілька разів підвищував облікову ставку, що в свою чергу обмежує доступність кредитів для економіки і, відповідно, є гальмівним чинником.

Щодо бюджетної політики, яку проводить уряд, то експерт вважає її досить активною, що видно з фінансування будівництва доріг та інвестування в інші сектори економіки. Щоправда й тут очевидна недостатня ефективність розподілу і контролю за використанням державних інвестиційних коштів.

Не менш важливим чинником, що гальмує економічний розвиток, експерт називає неефективність використання людського потенціалу. Адже, з одного боку, Україна володіє колосальним людським потенціалом (освіченим, працелюбним і потенційно мотивованим), але в нинішніх економічних умовах він не використовується. Свідченням тому є суттєва трудова міграція, яка призводить до створення доданої вартості не в Україні, а за кордоном. А ті, хто не виїжджають з країни, виявляються слабко мотивованими через низькі зарплати, несприятливі умови праці та неможливість знайти адекватну роботу в тій місцевості, де проживають. Нарешті є питання корупції і тінізації економіки.

"З тінізацією простіше. Адже в принципі тіньова економіка в будь-якому разі нарощує сукупне національне багатство. Звичайно, можна було б говорити про те, що якби була проведена детінізація, то це б наростило офіційні показники економічного зростання. Але, по суті, це було б переливання з одного сегменту в інший. А от з корупцією набагато складніше. Адже вона деформує інструменти перерозподілу – той ресурс, який міг би спрямовуватись на мотивацію продуктивної діяльності, на інвестування, на підтримку передових секторів економіки і бути рушієм економічного зростання, осідає у вигляді, так званого, корупційного податку. Він або виводиться з країни, або витрачається на якесь непродуктивне споживання", - каже Ярослав Жаліло.

Фінансовий експерт Дмитро Соболєв серед головних об’єктивних чинників, які стримують темпи економічного зростання називає непередбачуваність ситуації з пандемією Covid-19 та постійну напругу на кордонах країни. Зрозуміло, що за таких обставин довгострокові проекти та інвестиційне пожвавлення майже неможливі.

Дми

Дмитро Соболєв, фінансовий експерт

"Скоріше за все, протягом найближчого року збережеться тенденція до виведення капіталів тими інвесторами, які продовжать працювати в Україні. Бо навряд чи обидва вказані фактори зникнуть раніше. Додатково – ще й подорожчання енергоресурсів. Воно вкрай негативно вплинуло на загальну соціально-економічну ситуацію в країні і, думаю, впливатиме далі. Аналітики Goldman Sachs прогнозують зростання ціни на нафту до $100 у наступні два роки. Отже, випробування української економіки на міцність високими цінами в енергетиці триватиме", - каже Дмитро Соболєв.

Щодо суб’єктивних чинників, які можуть гальмувати зростання економіки, експерт також виділяє жорстку монетарну політику Нацбанку.

"Можна, звичайно, погодитися, що НБУ правильно стримує інфляцію, піднімаючи облікову ставку – якщо мета полягає винятково у тому, щоб стримати інфляцію. Але подорожчання фінансового ресурсу – це завжди фактор, що уповільнює економіку. І загалом – банківська система в Україні існує трохи відірвано від реального сектору, кредитування виробництва залишається епізодичним і для переважної більшості виробників надто дорогим і невигідним. І це, на мою думку, є однією з причин, чому програма "Велике будівництво" не стала драйвером економічного зростання у 2021 році. Підприємства, які працюють в суміжних галузях, часто просто не мають ресурсу на реалізацію супутніх "Великому будівництву" проектів", - зазначає Дмитро Соболєв.

Крім того, за його словами, негативним чинником є стара звичка управління економікою в ручному режимі, що в нестандартних обставинах, які склались внаслідок пандемії, зрозуміти можна. Але все ж є необхідність переходу до середньо- і довгострокового планування. Уряд це спробував, ухваливши бюджетну декларацію на три роки, проте потім сам же вирішив, що бюджет на наступний рік можна складати по-старому.

У свою чергу директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров найбільшим фактором, який стримує економічне зростання, називає збитковість практично всіх державних великих підприємств. Через відсутність прибутку вони не можуть спрямовувати кошти на модернізацію виробництва, впровадження нових технологій, розширення маркетингових досліджень, просування на нові ринки, але найголовніше – бути привабливими для внутрішніх і зовнішніх інвесторів. За його словами, найяскравіший приклад – це державна корпорація Укренерго, яка за 9 місяців поточного року показала збитки на 2,7 млрд грн.

Крім того, на думку експерта, такі фактори, як COVID-19 і повідомлення про можливе запровадження воєнного стану через зовнішню агресію суттєво гальмують економічний розвиток.

Олександр Гончаров, директор Інституту розвитку економіки України
"Іноземні інвестори, які працюють в Україні і наші місцеві бізнесмени, в яких дочірні підприємства знаходяться за кордоном, фактично вдвічі збільшили відтік коштів з України за кордон. Якщо НБУ на цей рік планував відтік в 3,3 млрд доларів, то лише на кінець листопада вже 7,5 млрд доларів вийшли з країни. Тобто на кінець року вийде мінімум 8 млрд. Це свідчить про те, що у цих людей нервові настрої. Це досить тривожний момент, оскільки вони не реінвестують ці кошти, не спрямовують зароблений прибуток на розвиток виробництва, а виводять їх звідси. Так де ж взятися економічному росту? Економічне зростання буде тоді, коли зросте продуктивність праці. А щоб її підняти, необхідні сучасні технології, обладнання і відповідна зацікавленість людей тут працювати", - каже Олександр Гончаров.

За його словами, не менш негативно на економічний розвиток країни впливають такі фактори, як відсутність верховенства права та неефективна робота регуляторної машини. Проте ще більшою проблемою є відсутність фінансово-економічної стабільності.

"Ми знаємо, які в Україні продажні суди і чудово розуміємо, що все це у стислі терміни змінити не можна. Але ще гірше – це відсутність стабільності. Адже під час планування своєї бізнес діяльності та формування бюджету саме стабільність є головною. Ми ж вкладаємо кошти і робимо розрахунки прибутковості. А що робити, коли впродовж року змінюються ставки податків, акцизів, мит, змінюється облікова ставка НБУ і зростає кредитний ресурс? Кабмін повинен боротися за те, щоб все це втримувати на стабільному рівні. Ніхто не буде тут працювати в таких умовах. Підкреслюю, на першому місці – це стабільність фінансово-економічних показників, які впливають на формування собівартості продукції", - каже Олександр Гончаров.

Загалом, опитані FEG експерти не бачать передумов до того, що економічна ситуація в країні ближчим часом може змінитися на краще. Більш того, напружена геополітична і макроекономічна ситуація в світі, непрогнозованість цін на енергоносії та пандемія можуть лише погіршити ситуацію. Щодо внутрішніх чинників, то певні сподівання можна покладати на уряд та Нацбанк. Звичайно, якщо їхні дії стануть адекватними ситуації і мінімізують вплив факторів, які обмежують інвестиційну привабливість України.

Читайте також: Бюджет-2022: модернізація чи нові борги?

17 січня, понеділок
16 січня, неділя
15 січня, субота
14 січня, п'ятниця