Сир в мишоловці? Чому транш МВФ - це "аванс"

МВФ несподівано використав по відношенню до України тактику "спочатку - гроші, потім - стільці". Чи зможе і чи захоче тепер Україна виконувати взяті на себе за Меморандумом зобов'язання?
Україна розщедрилася на обіцянки МВФ (фото: 24tv.ua)

МВФ схвалив виділення Україні чергового траншу в розмірі $700 млн. Як наслідок, обсяг золотовалютних резервів НБУ на тлі девальвації гривні до 27,2 за $1 виріс до рівня $29,6 млрд, що дозволило президенту України Володимиру Зеленському під час річного Послання до ВР, озвученого в стінах парламенту, заявити про те, що резерви України досягли максимуму з 2012 року, склавши $30 млрд.

Саме рішення було ухвалено Радою директорів Фонду 22 листопада 2021 року. Точна сума - 500 млн СПЗ (спеціальних прав запозичення – спеціальна міжнародна "валюта" МВФ). В еквіваленті - це $699 млн.Сама програма була продовжена до літа 2022 року.

Ємність діючої угоди 18-month Stand-By Arrangement (SBA) (угода про резервні кредити, в побуті Стенд-бай) – 2,8 млрд дол.

Як заявили у фонді: "економічна програма України, підтримувана МВФ, спрямована на те, щоб допомогти владі впоратися з наслідками шоку від COVID-19, підтримати відновлення економіки і просунутися вперед у проведенні важливих структурних реформ для зниження основних факторів уразливості".

Серед цілей кредитування названі наступні напрямки:

  1. Повернути податково-бюджетну політику в режим, відповідний середньостроковій стійкості боргу, захищаючи при цьому соціально вразливі верстви населення, зміцнюючи управління доходами і знижуючи фіскальні ризики від квазіфіскальних операцій, у тому числі в енергетиці.
  2. Забезпечення незалежності центрального банку та зосередження грошово-кредитної політики на поверненні інфляції до цільового рівня (5%+-1%).
  3. Забезпечення фінансової стабільності банків, у тому числі за допомогою належного управління, з метою відновлення надійного банківського кредитування приватного сектора.
  4. Боротьба з корупцією та просування судової реформи.
  5. Зниження ролі держави і корпоративних інтересів в економіці з метою поліпшення ділового середовища, залучення інвестицій і підвищення потенціалу економіки.

У частині посилення "незалежності" НБУ було зазначено на досягнення наступних цілей: а) гнучкість обмінного курсу гривні; б) накопичення резервів.

У той же час, в повідомленні МВФ наскрізили і нотки песимізму: "ризики для програми залишаються високими, включаючи глобальну невизначеність і корисливі інтереси".

Фонд також визначив і ключовий на його думку маркер подальшої співпраці, окресливши для української влади своєрідне коло, за яке заступати не можна: "збереження автономії і незалежного управління в Національному банку України, ключове досягнення попередніх програм, має першорядне значення".

Не обійшлося і без традиційних тем останніх років-приватизації та наглядових рад в держкомпаніях:"офіційні органи влади також планують зміцнити основи корпоративного управління в державних підприємствах і банках, активізувати повернення активів зі збанкрутілих банків і просувати програму приватизації".

Основне завдання нового меморандуму-повернути "українського пацієнта" назад в систему складних соціальних зобов'язань. Нинішні рекордні спотові ціни на природний газ, фактично змусили українську владу поставити на паузу створення ринку комунальних послуг, коли поняття "тариф" (регульована опція) трансформується в ціну (яка визначається продавцем і покупцем).

Але, на думку МВФ, повернення до регульованих тарифів на газ, тепло і електроенергію, створює загрозу квазіфіскальних дефіцитів, тобто прихованих бюджетних "дірок", коли держава за допомогою опосередкованих механізмів і регулювання покриває певні витрати, не підкріплені бюджетними доходами.

Наприклад, коли НБУ і держбанки монетизують держоблігації, внесені до статутного капіталу "Нафтогазу" в 2014-му році.

Розуміючи, що немає нічого постійнішого, ніж тимчасове, в МВФ вирішили діяти на випередження, відмовившись від свого улюбленого методу спілкування з офіційним Києвом: вранці – ввечері гроші. Цього разу гроші видали авансом.

Те, що та ж Франція тимчасово поставила на паузу дію Третього енергопакету ЄС в частині "ринкових цін для споживачів", в даному випадку до уваги не бралося: що дозволено Юпітеру, не дозволено просить кредити у МВФ.

Тактика "гроші вперед" спрацювала майже як сир у мишоловці. Інакше як пояснити такі складні зобов'язання, взяті на себе нашою владою:

"Ми зобов'язуємося не вводити ніякого обмеження цін на поставлений газ домогосподарствам, а також гарантувати, що оптові ціни будуть визначатися на прозорому і ефективному ринку.

Ми також забезпечимо, щоб всі тарифи на опалення, визначені місцевими органами влади, були переглянуті і офіційно затверджені для повного відображення всіх витрат, як пов'язаних, так і не пов'язаних з ціною газу.

Ми будемо займатися питанням заборгованості та платіжної дисципліни населення.

Ми розробимо відповідні інструменти для теплокомунальної енергетики, щоб забезпечити стягування платежів з домогосподарств (у тому числі за рахунок збільшення штрафів і спрощеного правозастосування).

Ми будемо утримуватися від будь-яких заходів, які можуть погіршити платіжну дисципліну".

Крім того, ФДМ має намір оголосити тендери на продаж не менше 3 великих державних підприємств до кінця грудня 2021 року, включаючи "Об'єднану гірничо-хімічну компанію", "Перший Київський машинобудівний завод" і готель "Президент".

Сюди можна додати і обіцянку провести корпоратизацію " Енергоатому" (треба думати, для його майбутньої приватизації під проект "Вестінгауза"). А також і зобов'язання приватизувати "Украгазбанк" за схемою конвертації в капітал кредиту Міжнародної Фінансової компанії, а "Ощадбанк" – під проект ЄБРР.

Цікаво, що Україна зобов'язана утримувати дефіцит державного бюджету на рівні 3,5%, в той час як інші країни, в тому числі країни, що розвиваються, розширюють дефіцит для виходу з кризи і рестарту економіки до 5-10%.

І ще-Державний "Укргазвидобування" зобов'язують продавати на ринку 40-50% видобутого газу, що в умовах скорочення товарного обсягу вітчизняного енергоресурсу, загрожує тим, що для населення і підприємств теплокомунальної енергетики "свого" газу просто не залишиться.

Є в меморандумі і щось "нове": представники України відзвітувала про аудит 44,5 млрд грн з 66,5 млрд грн, витрачених в рамках "антиковідного" фонду (це зобов'язання було взято Україною в рамках попереднього Меморандуму). По грошах, що залишилися (включаючи 13,3 млрд грн, пущених на дороги) обіцяють відзвітувати найближчим часом, попутно порадувавши МВФ тим, що в рамках розслідування розкрадань зазначених коштів, відкрито 212 кримінальних справ!

З "загальних місць" Меморандуму – обіцянка боротися з корупцією і провести судову реформу. Але в Україні це не робили і за $15 млрд, а тим більше, не зроблять за 699 млн.

Рівень резервів НБУ і стан бюджету в 2021-му році, наповненого за рахунок зростаючого сировинного експорту, дозволяв Україні відмовитися від програми співпраці з МВФ навіть з урахуванням того, що в наступному році нам доведеться віддати фонду 2,2 млрд дол.

Але влада зробила свій вибір і тут є тільки два пояснення. Або це традиційна "українська хитрість", коли взяті зобов'язання не будуть виконані. Або попереду нас чекає настільки жорстка криза, що в даний момент потрібно брати все, що дають, обіцяючи хоч політ на Марс.

Читайте також: Одне для всіх. Чого очікувати бізнесу від Бюро економічної безпеки

17 січня, понеділок
16 січня, неділя
15 січня, субота
14 січня, п'ятниця