Богдан Данилишин: Надмірне посилення незалежності центральних банків шкодить самим же центральним банкам досягати їх же цілей

В другій частині ексклюзивного інтерв’ю FEG голова Ради НБУ Богдан Данилишин розповів про шкідливість автономізації правління НБУ, а також про те, чому не варто у найближчі роки очікувати припливу іноземних інвестицій
Богдан Данилишин, голова Ради НБУ

ВР 19 жовтня ухвалила три закони (№5850, №5852 та №5853), які посилюють інституційну незалежність Національного банку. Розробники цих законопроектів кажуть, що вони потрібні для того, аби курс був стабільним, щоб інфляція була в межах розумного і щоб українці довіряли гривні. Врешті, щоб Нацбанк самостійно планував свою діяльність, зважаючи на золотовалютні ресурси і макропрогнози і щоб ніхто не зміг впливати на зміну курсу. Як ви прокоментуєте значення цих законів?

Перераховані законопроекти не визначають політику курсоутворення чи інфляційного таргетування. Відповідна політика визначається Національним банком самостійно та є частиною його операційної діяльності. Водночас законопроект № 5850 спрямовується на те, аби обмежити можливості впливу інших органів державної влади в Україні, а також Ради Національного банку, на діяльність Правління НБУ.

Принагідно хотів би навести результати одного з останніх досліджень Світового банку, які свідчать про те, що посилення незалежності центральних банків посилює проблему нерівності в світовій економіці. Такий висновок автори дослідження зробили проаналізувавши тенденції 121 країни світу з 1980 по 2013 роки.

По-перше, прихильність центральних банків до проведення незалежної від економічних умов антиінфляційної процентної політики диспропорційно підвищує доходи власників фінансових активів порівняно із отримувачами заробітних плат.

По-друге, незалежність центральних банків обмежує фіскальну політику і послаблює спроможність Уряду здійснювати справедливий перерозподіл доходів економіки.

По-третє, політика стримування інфляції послаблює переговорні позиції робітників в питаннях оплати праці.

Зумовлене зазначеними чинниками посилення нерівності в свою чергу призводить до неефективності ринків та до збоїв монетарної трансмісії.

Іншими словами, в глобальному плані надмірне посилення незалежності центральних банків шкодить самим же центральним банкам досягати їх же цілей. Тому в Україні варто було б взяти до уваги ті побічні негативні ефекти надмірного посилення незалежності центральних банків, які вже проявили себе у світовій практиці, щоб не наражати українську економіку на нові шоки.

Скажу відверто, законопроект 5850 ніякого відношення до незалежності НБУ немає. Він ще більше посилює автономізацію Правління НБУ і тільки.

Закон №5853 посилює фінансову та інституційну незалежність НБУ. Ним змінюється суть комунікації Нацбанку з Кабінетом міністрів в ході підготовки бюджетної декларації. Як це виглядатиме на практиці?

Законопроект №5853 пов’язаний із законопроектом №5850 та уточнює в статті 33 Бюджетного кодексу України інформацію, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації. Ним передбачено, що Національний банк щороку, до 1 березня, надає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України інформацію, необхідну для складання Бюджетної декларації, про орієнтовний прогноз частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету.

Варто відзначити, що відповідна інформація подається Національним банком виключно в порядку інформування. Фактичний розмір прибутку НБУ може бути більшим або меншим, ніж його прогноз. Національний банк не має права перераховувати до Державного бюджету суму більшу, ніж визначена у річній фінансовій звітності, що підтверджена зовнішнім аудитом та затверджена Радою Національного банку.

До чого в результаті призведе збільшення впливу правління НБУ з одночасним зменшенням повноважень Ради Нацбанку?

Насамперед хочу наголосити, що Рада Національного банку не здійснювала та не здійснює втручання в операційну діяльність Правління Національного банку, яке виконує роль менеджерів, найнятих для виконання певних функцій. Водночас Рада НБУ, як конституційний орган, повинна володіти достатніми повноваженнями та можливостями, щоб здійснювати ефективний контроль за діяльністю Національного банку як державної інституції. Такі можливості цим законопроектом суттєво звужуються.

Рада затверджує конституційно визначені Основи грошово-кредитної політики, які має реалізовувати Правління НБУ. Рада також здійснює контроль за їх виконанням.

Податкова амністія… За словами голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, за два місяці від початку податкової амністії до держбюджету надійшло 6 млн грн від раніше незадекларованих активів. Загалом було "амністовано" 111 млн грн. Як ви оцінюєте динаміку цього процесу?

Процес податкової амністій триває лише 2 місяці, і до завершення цієї процедури залишається ще 10 місяців. Тому незначні обсяги надходжень обумовлені тим, що потенційні декларанти мають ретельно підготуватися до участі у цій кампанії. Водночас хочу нагадати, що отримання грошей до бюджету не є головною метою податкової амністії ані в Україні, ані в інших країнах світу. Метою такої кампанії є надання можливості тим, хто у цьому зацікавлений, вивести свої активи з тіні та вільно розпоряджатися ними – розміщувати ці кошти в банках, придбавати фінансові та нефінансові активи.

За оцінками різних інститутів, в Україні на руках громадян знаходиться близько $100 млрд готівки, а щорічно з України лише в офшорні компанії виводиться щонайменше $22 млрд (саме таку цифру озвучували восени минулого року в ДПС). Яку частину коштів українці відважаться легалізувати?

Важко надати оцінку потенційному обсягу коштів, які українські громадяни наважаться легалізувати. Як правило, підсумки виконання програм з добровільного декларування активів підбиваються вже після завершення таких програм.

Водночас значна частина цих коштів насправді є оборотним капіталом тіньової економіки і постійно бере участь в економічному обороті. Тому детінізація цих коштів напряму залежить від балансу між вигодами існування тіньових схем бізнесу та перевагами використання тіньових доходів у легальному сегменті економіки.

Вагома частина готівкової валюти виконує функцію заощаджень населення. Це можуть бути і цілком легальні кошти. Їх поява в офіційному сегменті економіки залежить від довіри до банківської системи, довіри до держави та від розвитку фінансових ринків.

Чи існують наразі якісь реальні механізми, які б спонукали (зацікавили) українців максимально легалізовувати свої кошти?

Такими законодавчими інструментами є обмеження в правах на відкриття банківських рахунків, купівлю цінних паперів, здійснення дорогих покупок (нерухомості, автомобілів) чи зайняття певних посад в органах державного регулювання.

В усі роки незалежності наша держава не створювала умови для прозорого декларування своїх чорних-сірих заробітків. До чого варто їм готуватися в контексті легалізації своїх статків? Якщо люди не відважаться відкрити свої статки, чи варто очікувати інших, більш жорстких механізмів в цьому напрямку?

Світова практика доводить, що рано чи пізно нині успішні економіки запроваджують такі інструменти як непрямий контроль витрат громадян з боку податкових органів та декларування доходів усіма категоріями населення. Держава повинна створити такі умови, щоб отримання та зберігання тіньових коштів було економічно невигідним, репутаційно невиправданим, несло фінансові та правові ризики та було просто немодним.

Цього місяця має запрацювати Бюро економічної безпеки. Які Ваші очікування від роботи цього нового органу?

Діяльність бюро економічної безпеки буде спрямовуватись на розслідування економічних злочинів. Його місія в тому щоб економічні відносини в країні відбувалися в правовому полі, щоб ніхто не отримував неконкурентних переваг, використовуючи тіньові чи злочинні схеми. Тому ефективна діяльність БЕБ є важливою складовою інституційного поля країни, яка розбудовує сучасну ринкову економіку.

Ефективність діяльність БЕБ як і будь-якого іншого органу в сфері правоохоронної системи в значній мірі буде залежати від зростання добробуту громадян, появи нових достойно оплачуваних робочих місць, зниження нерівності. Ефективно контролювати можна лише в таких умовах, коли діяльність в легальному полі для громадян та підприємців створює достатні конкурентні переваги над діяльністю в сірій чи тіньовій економіці.

Заробітчани залишаються одним із джерел притоку валюту в Україну. Обсяг грошових переказів за 9 місяців цього року досяг $10,34 млрд. Це на $1,7 млрд більше, ніж за аналогічний період минулого року. Яка доля нині припадає на трудових мігрантів порівняно з експортно орієнтованими сферами?

Надходження від експорту за аналогічний період становили $44,67 млрд. Отже грошові перекази співвідносяться з експортом в пропорції близько чверті.

Також слід зазначити, що говорити виключно про трудових мігрантів в цьому контексті некоректно, оскільки в складі грошових переказів також є заробітна плата, отримана з-за кордону (близько $3 млрд за вказаний період, зокрема надходження на користь українських ІТ фахівців) та приватні перекази, що можуть надходити від нерезидентів інших країн (що не обов’язково були колись трудовими мігрантами) на користь резидентів України.

Чи варто очікувати інвестиційних проривів у ближчій перспективі. Які царини нашої економіки можуть зацікавити потенційних інвесторів?

У перспективі найближчих кількох років на подібний прорив очікувати не варто. Для міжнародних інвесторів одним із загальновизнаних індикаторів щодо інвестиційної привабливості економік країн, що розвиваються є темпи зростання реального ВВП на рівні не нижче 4% р/р. Якщо ви подивитеся на прогнози зростання України від МФО та провідних інвестиційних компаній, то з легкістю переконаєтесь, що для України це значення є швидше стелею зростання, аніж відправною точкою. Також показовим є той факт, що за прогнозом МВФ середній темп зростання для країн, що розвиваються в 2021-2023 роках становитиме близько 5.4%, а зростання України згідно з останнім офіційним прогнозом НБУ за аналогічний період становитиме 3.6%.

В Україні є багато перспективних галузей, що можуть зацікавити потенційних інвесторів (аграрний сектор, літако- та машинобудування, логістика, ІТ, енергетика, туризм тощо). Водночас інвестиції це не річ в собі, вони мають конкретну мету - отримання прибутку і чим вищі ризики, тим вищою для інвестора повинен бути очікуваний рівень прибутку. Наразі українська економіка не може запропонувати інвесторам ні високих темпів зростання попиту, ні надійного убезпечення від ризиків. Отже, зниження рівня ризиковості ведення бізнесу в Україні сприятиме припливу як іноземних, так і залученню внутрішніх ресурсів.

Щодо проривів, то я їх особливо зараз не бачу. Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну визначалися майже виключно реінвестованими доходами іноземних інвесторів (5,2 з 5,4 млрд. доларів США). Натомість кредити прямого інвестора в Україну за 9 місяців 2021 року скоротилися на 483 млн. доларів США, портфельні інвестиції в акціонерний капітал українських підприємств – на 56 млн. доларів США. Надходження іноземних інвестицій у боргові цінні папери (загалом на 568 млн. доларів США за 9 місяців 2021 року) визначалися запозиченнями Уряду та корпоративного сектору (збільшення зобов’язань становило відповідно 234 та 878 млн. доларів США). Водночас банківський сектор другий рік поспіль продовжує скорочувати свою заборгованість за борговими цінними паперами перед нерезидентами.

Наразі CШA розробляють пpaвилa для зберігання біткoїнів банками. Американські регулятори вивчають також, за яких обставин банківські організації можуть брати участь в діяльності, пов'язаній з цифровими активами. Якими Ви бачите перспективи криптовалюти в Україні?

Очевидно, що технологічні інновації, пов’язані з віртуальними активами, можуть відкрити багато перспективних можливостей, а саме: поліпшення доступу до фінансових послуг, посилення конкуренції на ринку платіжних послуг, сприяння залученню інвестицій тощо. Тому ми підтримуємо необхідність створення цивілізованих умов для розвитку ринку віртуальних активів в Україні.

Що наразі відбувається з цифровою валютою Нацбанка України е-гривні і коли її можливо запустити? Які її перспективи? Які ризики вбачає регулятор і фахівці від запровадження CBDC в Україні?

Для електронних валют центральних банків характерні ряд ризиків, які регулятори продовжують вивчати до прийняття рішень про повноцінну емісію. Серед них – ризики порушення фінансової стабільності при перетіканні банківських депозитів у валюту центрального банку, ризики порушення вимог законодавства з фінансового моніторингу чи валютного законодавства.

На моє переконання, електронна гривня не повинна допустити порушення законодавства та звуження сфери застосування гривні як єдиного законного платіжного засобу в Україні. Тому для її запровадження має бути проведена необхідна підготовча робота, що включає дослідження міжнародного досвіду, правових аспектів та макроекономічних ефектів випуску цифрових грошей Національного банку. Відповідна робота наразі триває.

Читайте також першу частину ексклюзивного інтерв’ю голови Ради НБУ Богдана Данилишина FEG:

Богдан Данилишин: Зараз економіка України як згасаючий вулкан - або може зовсім потухнути, або зірватися з новою силою


17 січня, понеділок
16 січня, неділя
15 січня, субота
14 січня, п'ятниця