Реформа НБУ в обмін на кредит МВФ

Нацбанк стане більш незалежним і самостійним гравцем - він отримав можливості спиратися в своїй діяльності на економічні реалії, а не на політичну кон'юнктуру
НБУ став більш незалежним (фото: finclub.net)

Верховна Рада 19 жовтня ухвалила в другому читанні і в цілому три закони (№5850, №5852 та №5853), які посилюють інституційну незалежність Національного банку. Але справа не лише в прагненні парламентарів наділити НБУ більшою свободою. Ці закони були необхідні для виконання зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом задля отримання чергового кредитного траншу. Адже чинна програма співробітництва з МВФ закінчується вже 8 грудня.

Напередодні голосування радник президента Олег Устенко заявив, що "українська влада досягла угоди з МВФ на рівні персоналу, однак для схвалення траншу радою директорів Фонду необхідно виконати додаткові умови... Перша умова – це зміни до закону про Національний банк для підвищення незалежності НБУ. Друга – посилення антикорупційної інфраструктури".

За його словами, після виконання цих умов рада директорів МВФ може виділити $700-750 млн. "Вони (гроші) у нас в кишені, як тільки ми виконуємо ці додаткові зобов'язання", – сказав Устенко.

Тепер одну з двох умов влада виконала.

Співавтор цих трьох революційних законів, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначає, що усі вони спрямовані на посилення незалежності Нацбанку.

"Законопроєкти потрібні, аби курс був стабільним, а інфляція була в межах розумного, щоб українці довіряли гривні. Щоб ні президент, ні хто інший не міг зняти слухавку, передзвонити голові Нацбанку і сказати: "Давай змінювати курс". А той сам планував незалежну діяльність Нацбанку, зважаючи на золотовалютні ресурси і макропрогнози", – пояснив суть ухвалених документів Гетманцев.

Найважливішим з пакету є законопроєкт №5850, за який проголосувало 255 депутатів переважно з фракцій "Слуга народу", "Голос" і "Довіра".

Серед іншого, він покликаний збільшити вплив правління НБУ, зменшивши повноваження Ради Нацбанку, члени якої призначаються за квотою парламенту і президента. Зокрема, відтепер Рада НБУ не зможе оцінювати роботу Правління, здійснювати аналіз впливу грошово-кредитної політики НБУ на соціально-економічні процеси в державі та надавати поради щодо зміни курсу політики регулятора.

Крім того, жорсткішими стануть обмеження до потенційних членів Ради НБУ – до їхнього числа не потраплятимуть ті, хто раніше притягувались до кримінальної відповідальності і такі, хто в минулому керували банками-банкротами.

Закон також конкретизує підстави для звільнення голови Нацбанку та його заступників.

Відтепер НБУ наділяється новими повноваженнями щодо здійснення перевірок банків і інкасаторів за такими напрямами, як дотримання порядку ведення касових операцій, інкасації коштів, перевезення валюти та охорони приміщень і цінностей.

Закон надає право регулятору нараховувати відсотки на кошти, які банки зберігають в НБУ, поліпшує управління курсом гривні та золотовалютним резервом, а також забороняє Нацбанку проводити операції з фінансування Держбюджету.

Нацбанк отримає можливість відкривати і закривати свої закордонні філії та представництва, що розширюватиме представлення інтересів України у фінансовій сфері за межами країни.

Для Нацбанку запроваджується право (замість обов’язку) проводити взаємні консультації з урядом та виключається норма, згідно якої НБУ мав би підтримувати економічну політику уряду зі статті 52 закону про Нацбанк.

Голова НБУ Кирило Шевченко привітав ухвалення закону, зазначивши, що зміни матимуть позитивний вплив на діяльність та рівень корпоративного управління Національного банку, а також удосконалять взаємодію між Радою та Правлінням НБУ.

"Посилиться наша фінансова незалежність, ми також зможемо повною мірою використовувати всі інструменти управління золотовалютними резервами, ефективніше та професійніше виконувати свої функції в цій сфері", - заявив головний банкір країни.

В свою чергу, голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин ще раніше закликав припинити вносити будь-які зміни до закону про НБУ, оскільки, на його думку, вони "заважають регулятору нормально працювати". За його словами, між 2015 і 2021-м роками різного роду зміни до закону про Нацбанк вносилися 30 разів, що не могло не позначитися на стабільності банку.

"Ніколи не буде працювати інституція в нормальному режимі, якщо вона знає, що на неї чекає чергова зміна тієї чи іншої законодавчої норми. Тому я думаю, що вже пора припиняти нам перманентні зміни до закону про Нацбанк, забезпечувати в першу чергу законодавчу стабільність і працювати", - заявив голова Ради НБУ.

Менш дискутивними, але не менш важливими стали закони №5852 та №5853. Вони фактично доповнюють попередній основний закон №5850. Один з них (№5852) запроваджує зміни до закону про публічні закупівлі, з-під дії якого виключаються закупівлі Нацбанком послуг юридичного супроводу справ за кордоном. Автори закону пояснюють цю необхідність надто тривалою процедурою закупівлі, через що страждають інтереси Національного банку у судових міжнародних спорах.

Ще один закон (№5853), який посилює фінансову та інституційну незалежність НБУ, вносить зміни до Бюджетного кодексу. Ним змінюється суть комунікації Нацбанку з Кабінетом міністрів в ході підготовки бюджетної декларації. Донині НБУ подавав прогнози своїх прибутків, на підставі яких Мінфін готував бюджетну декларацію та розраховував доходи бюджету.

Тепер Національний банк щорічно до 1 березня надаватиме Кабміну, парламенту і президенту інформацію про орієнтовний прогноз частини прибутку, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету. При цьому така інформація подається Нацбанком виключно в порядку інформування.

Ці зміни пояснюються тим, що попередня норма опосередковано чинила тиск на Національний банк. Надаючи певний прогноз на наступні три роки, зокрема щодо частини прибутку, яка підлягає перерахуванню до державного бюджету, НБУ був поставлений в умови необхідного виконання наданих ним прогнозів. Відтепер виконувати план не потрібно.

Нагадаємо, всі три згадані законопроєкти про НБУ в першому читанні Верховна Рада ухвалила 9 вересня.

Зокрема, законопроєкт №5850 був розроблений на виконання листа про наміри та Меморандуму з МВФ про економічну та фінансову політику.

Читайте також: МВФ і Україна попередньо домовилися про виділення траншу на $700 мільйонів

17 січня, понеділок
16 січня, неділя
15 січня, субота
14 січня, п'ятниця