Чи настане для українців після "податкової амністії" час "жорсткого податкового контролю"?

З 1 вересня громадяни України отримали можливість скористатися правом одноразово і добровільно задекларувати свої активи аби легалізувати статки. Як йде процес і на які перешкоди може наштовхнутися процедура декларування в майбутньому – з'ясовували журналісти і експерти FEG
Податкова амністія

Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев нещодавно відзвітував, що за два місяці, відколи почалося одноразове добровільне декларування, загальна сума амністованих активів склала 150 млн грн. З них 6,9 млн було сплачено до бюджету у вигляді податків.

"З кожним днем динаміка покращується, громадяни подають все більше декларацій, проблем ані з відкриттям рахунків в банках, ані з поданням декларацій немає", - з оптимізмом зазначив Гетманцев.

Президентський законопроєкт №5153, яким запроваджується одноразове декларування активів фізосіб для легалізації своїх статків парламент ухвалив 15 червня 243 голосами. Законопроєкт передбачає, що в період з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022-го фізичні особи отримують право одноразово і добровільно задекларувати свої активи.

В процесі добровільного декларування громадяни уникають покарання за ухиляння від сплати податків, проте мусять сплатити одноразовий збір: 5% з активів, розміщених на рахунках в українських банках, 9% - з активів, що розміщені за кордоном; 2,5% з вартості держоблігацій, придбаних у період з 1 січня 2021 року по 20 червня 2022-го.

У Міністерстві фінансів податкову амністію називають цивілізованим способом вивести свої гроші та активи на світло.

"У добровільній декларації не потрібно вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів", - зазначають в Мінфіні.

Проте після перших двох місяців відтоді, як стартував процес добровільного декларування, навряд чи можна сказати, що воно користується популярністю у тих, хто раніше уникав сплати податків. Хоча Данило Гетманцев і каже про позитивну динаміку, обсяги надходжень від амністії надто скромні.

Богдан Данилишин, голова Ради НБУ

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин каже, що робити висновки щодо ефективності такого механізму, як податкова амністія, ще рано, а наразі незначні обсяги надходжень обумовлені тим, що потенційні декларанти ретельно готуються до участі в кампанії. Та й, за його словами, отримання грошей до бюджету не є головною метою податкової амністії.

"Метою такої кампанії є надання можливості тим, хто у цьому зацікавлений, вивести свої активи з тіні та вільно розпоряджатися ними – розміщувати ці кошти в банках, набувати фінансові та нефінансові активи… Водночас значна частина цих коштів насправді є оборотним капіталом тіньової економіки і постійно бере участь в економічному обороті. Тому детінізація цих коштів напряму залежить від балансу між вигодами існування тіньових схем бізнесу та перевагами використання тіньових доходів у легальному сегменті економіки", - каже голова Ради Нацбанку.

За словами Данилишина, велика частина готівкової валюти наразі виконує функцію заощаджень населення, які можуть мати і цілком легальне походження. Але чи вийдуть ці кошти в офіційний сегмент економіки, залежить передусім від довіри українців до держави, до банківської системи та від розвитку фінансових ринків.

Дмитро Соболєв, фінансовий експерт

За словами фінансового експерта Дмитра Соболєва, податкова амністія – це не українське ноу-хау, тому в цьому плані Україні допоможе світова практика. Та, яка довела ефективність такого інструменту.

"По-перше, податкова амністія ніде, де проводилась, не замислювалась як джерело наповнення державного бюджету. На пострадянському просторі це виглядало як відверта легалізація капіталів кримінального походження – узаконене відмивання грошей. В цивілізованих країнах це був компроміс між державою та населенням, дрібним та середнім бізнесом. По-друге, ніде, ніколи жодна податкова амністія не дала запланованого результату в плані кількості задекларованого та оподаткованого", - зазначив Дмитро Соболєв.

Загалом інформація про активи в добровільній декларації не відрізняється від тієї, яку держслужбовці зобов'язані щороку публікувати в Єдиному держреєстрі. Відмінністю є лише необхідність вказувати доходи, з яких не були сплачені податки, та активи, придбані за неоподатковані кошти до 1 січня 2021 року. До таких, зокрема, належать валютні цінності, цінні папери, нерухомість, земельні ділянки, автомобілі, предмети мистецтва, антикваріат та ювелірні вироби.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський нинішню динаміку декларування коштів називає "нормальною", оскільки не очікував значних надходжень від того формату податкової амністії, який врешті був прийнятий.

"Але рік ще не пройшов. Можливо до літа будуть усунуті ті недоліки, які зараз є. Зокрема, буде вирішена проблема з відкриттям відповідних рахунків для декларування коштів і темпи суттєво збільшаться. Проте я доволі скептично ставлюсь до того, що цей процес буде масовим і суми, які надійдуть, будуть вимірюватись мільярдами гривень... Фактор довіри до державних інституцій однозначно є важливим, але виникає дуже багато проблем з відкриттям рахунків, внесенням коштів, перевіркою походження цих коштів і з внутрішнім моніторингом банків", - каже експерт.

За його словами, до більш активного декларування статків українців може підштовхнути, зокрема, можливість купувати землю після відкриття ринку землі, а також бажання інвестувати в ОВДП. Адже для таких покупок необхідно буде висвітлювати походження своїх коштів.

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна

Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський в розмові з журналістом FEG поточну динаміку легалізації статків громадянами назвав передбачуваною, оскільки для тих, хто має тіньові статки, не були створені необхідні умови і стимули для податкової амністії. На його думку, це не випадково.

"Чому пан Гетманцев так просуває цю амністію? Тому що це така "двохходовочка". Дуже давня мрія всіх податківців – впровадити непрямі методи контролю за доходами фізичних осіб. Це такий інструмент, який дає майже необмежену дискрецію – тобто можливість вирішувати хто правий, хто винний. Платник має доводити податківцям що є чесним і сумлінним, а податківці будуть вирішувати – так це, чи ні. Тобто це ідеальні можливості для корупції. Тому вони вирішили зробити хитріше: зробити таку амністію, а потім показати, що ніхто не йде декларувати свої капітали добровільно. Тоді давайте розробимо законопроєкт про непрямі методи контролю за доходами фізичних осіб. Зараз йде підготовка для того, щоб цей законопроект протягнути", - прогнозує Володимир Дубровський.

Хоч процес податкової амністії триває лише третій місяць і результати цієї акції перебувають лише в площині прогнозів, проте про можливість застосування більш жорстких непрямих методів контролю за доходами фізичних осіб вже вголос говорять представники влади. Зокрема, згаданий Данило Гетманцев у своємі Телеграм-каналі нещодавно повідомив, що добровільне декларування – це та межа, після якої почнеться фіскальний контроль.

"Ми проводимо податкову амністію, що є межею після якої починається податковий контроль, спрямований на виявлення активів, отриманих з ухиленням від оподаткування. Не провівши податкову амністію, ми не мали б морального права вимагати сплати податків в людини, яка так як всі жила 30 років і отримувала тіньовий дохід", - заявив голова парламентського податкового Комітету.

В інтерв'ю FEG голова Ради НБУ Богдан Данилишин, відповідаючи на питання, які механізми можуть спонукати до легалізації коштів після закінчення періоду добровільного декларування, повідомив, що серед таких інструментів – обмеження в правах на відкриття банківських рахунків, купівля цінних паперів, здійснення дорогих покупок чи зайняття певних посад в органах державного регулювання.

"Світова практика доводить, що рано чи пізно нині успішні економіки запроваджують такі інструменти як непрямий контроль витрат громадян з боку податкових органів та декларування доходів усіма категоріями населення. Держава повинна створити такі умови, щоб отримання та зберігання тіньових коштів було економічно невигідним, репутаційно невиправданим, несло фінансові та правові ризики та було просто немодним", - зазначив голова Ради Нацбанку.

Чи будуть створені в процесі податкової амністії такі умови – поки що залишається великим питанням. Динаміка добровільного декларування поки що не дає підстав вважати рівень довіри громадян достатнім для того, щоб значна частина населення скористалась цим механізмом. Дмитро Соболєв сподівається, що ініціатори запровадження непрямого контролю зважують всі можливі ризики.

"В тому, що говориться публічно стосовно запровадження цього методу, все виглядає ідеально. Але на місці цю політику будуть реалізовувати чиновники, які отримають в свої руки дуже потужний інструмент – право вимагати звіт про походження грошей… Є серйозний ризик, що непрямий податковий контроль навіть за найблагіших намірів може призвести до протилежного результату – до зростання корупції і ще більшої тінізації економіки. Я сподіваюся, що ініціатори запровадження цього контролю враховують можливості таких наслідків", - каже Дмитро Соболєв.

В свою чергу, Ілля Несходовський каже, що наразі достатньо механізмів фінансового моніторингу, який передбачає, що якщо людина купує щось дорожче за 400 тис грн, то має подати відповідну декларацію про походження цих коштів. Але якщо людині доведеться пояснювати ще й наявність будинку, який по вартості не вписується в декларацію, то такий "терор" однозначно не пройде в суспільстві.

"Якщо податкова буде оцінювати ваше майно – це нонсенс. Наприклад, хтось, скажімо в 2012 році, вклав свої гроші в долари, які коштували тоді 8 грн. Зараз долар вже по 26. Його статки збільшилися за цей час більш, ніж втричі. Чи законне походження цих коштів? Однозначно, так. Ніхто не має права висловлювати до людини претензії стосовно походження цих грошей. Це не є доходом, який оподатковується державою. А українці, як відомо, зберігають дуже велику грошову масу в готівкових доларах", - каже Ілля Несходовський.

За словами Володимира Дубровського, якби була впевненість, що амністія проводиться один раз і таким чином, щоб ні в кого не виникло навіть підозри, що це може відбутись вдруге, тоді це мало б більший ефект. Але для цього необхідні також радикальні зміни в податковому навантаженні з одночасним перезавантаженням всієї податкової.

"Щоб всі зрозуміли, що це не ті "азарівські" податківці, з якими треба було домовлятися, а якісь нові, з якими домовитися набагато складніше. І якби це робилося саме так, то багато людей задекларували б свої статки навіть без непрямих методів… Скоріше за все, вони (влада – ред.) планують ці методи запровадити раніше і тут дійсно хтось побіжить декларувати свої активи, бо злякається цих непрямих методів. І тоді їм (владі – ред.) буде набагато легше їх "протягнути", бо вони скажуть: "от дивіться, ми показали ці непрямі методи і вже люди побігли декларувати, от дивіться який шалений успіх, як ми наповнюємо бюджет", - каже Дубровський.

Тим не менше, до завершення кампанії з добровільного декларування активів ще достатньо часу для того, щоб усунути існуючі недоліки і пришвидшити темпи декларування активів. Проте поки що навряд чи варто чекати, що цей процес стане масовим, а суми надходжень до бюджету – суттєвими.

Читайте також: Глобальний податок. Чому для України це натяк на необхідність податкових змін

17 січня, понеділок
16 січня, неділя
15 січня, субота
14 січня, п'ятниця