Дмитро Соболєв: Як Україні зробити інфляцію союзником в боротьбі з економічними викликами

Україна, як відкрита економіка, глибоко інтегрована в світові процеси, буде змушена протистояти світовим економічним викликам протягом 2022 року
Дмитро Соболєв, фінансовий експерт

Про це спеціально для FEG пише фінансовий експерт Дмитро Соболєв:

У 2021 році доволі швидко зростали сировино-товарні та фінансові ринки, відновившись після падіння 2020 року. Але фактор пандемії, наявність надмірної кількості "дешевих" грошей та політична нестабільність в багатьох регіонах світу суттєво вплинули на усталені ланцюги постачань і призвели до рекордної інфляції в розвинутих економіках світу.

Інфляція

Через намаганнями урядів різних країн світу, переважно розвинутих, підтримати населення під час лок-даунів прямою грошовою допомогою та збільшенням виплат по безробіттю, загальна грошова маса в світі значно виросла. До "роздачі" грошей вдалися майже всі потужні економіки світу: США, ЄС і Китай. Найбільш широкі й потужні "стимулюючі" заходи були застосовані в США.

Приблизно половина від наданої "надрукованої" грошової допомоги була використана за прямим призначенням – підтримала платоспроможний споживчий попит населення, і відповідно, значну частину національних економік. Водночас не менше половини надрукованих грошей пішли на фінансові ринки, підтримавши настрої до інвестицій в більш ризикові (і більш дохідні) активи. Як наслідок, індекс споживчих цін у найбільшій економіці світу – США, підвищився на 6,8%, а показник базової інфляції – на 4,9%.

Для протидії інфляції ФРС вдалося до скорочення "швидкості друку" грошей і щомісячного зменшення на $30 млрд купівлі державного боргу (казначейських зобов’язань США). Як наслідок, у 2022 році очікується триразове підвищення облікової ставки, що автоматично відобразиться на зростанні комерційних відсоткових ставок на ринках капіталів.

Крім того, надлишкова грошова маса та політика так званого товарного накопичення Китаєм та ОАЕ призвела до стрімкого здорожчення сировини та продуктів харчування.

Для економіки України це мало не тільки негативні наслідки, але й позитивні – враховуючи сировинну спрямованість експорту з України. Водночас, зіткнувшись з інфляцією пропозиції українська монетарна влада відреагувала засобами по боротьбі із інфляцією попиту, що поглибило кризові явища на фоні розвитку енергетичної кризи.

Енергетична криза

Після виходу із режиму локдаунів країни Євросоюзу збільшили споживання природного газу, у тому числі для виробництва електроенергії, чим не могла не скористатися Росія, яка суттєво зменшила постачання газу до Європи територією України, щоб пришвидшити ліцензування газопроводу "Північний потік-2". А також, щоб схилити європейські країни до укладання довгострокових угод. Як наслідок, ціни на природний газ зросли в рази.

Переконаний, що у 2022 рік не відбудеться різкого зменшення ціни не енергоресурси, а ціна на газ в Європі залишатиметься надміру високою, і саме від такої ціни на спотовому ринку Європи залежить ціна на газ в Україні.

Високі ціни на газ провокуватимуть не лише кризові явища безпосередньо в енергетичному та комунальному секторах економіки України. Як з відра посипалися заяви профільних асоціацій виробників молочної, м’ясної, хлібопекарської, кондитерської продукції – про згортання виробництва і взагалі про зупинку підприємств. Тому на порозі постає ще й продовольча криза.

Продовольча криза

Після зростання цін на газ та електроенергію вартість продуктів харчування в Україні може зрости на 50-100%, при цьому до половини переробних підприємств просто ризикують закритися, а заповнювати втрати в 2022 році Україна буде змушена імпортом. При цьому частка продукції АПК у структурі експорту зросте ще сильніше, оскільки переробка та зберігання всередині країни стануть не просто економічно непривабливими, а майже неможливими. І, чим більший буде врожай, тим дорожче коштуватимуть напівфабрикати та готова продукція.

Крім того, у 2021 році ціни на продовольство в світі перебували на найвищому рівні з часів нафтової кризи 70-х років, а індекс цін на продовольство ООН зріс на 32,2%.

Подорожчання газу призвело до рекордного зростання вартості добрив, бо частка газу в їх собівартості становить 80%, а деякі види агрохімії зросли в ціні на 300%. На фоні високої ціни на газ світ очікує дефіцит добрив, оскільки газ є основною сировиною для їх виробництва. Ключовими постачальниками агрохімії на світовий ринок є Китай і Російська Федерація, які вже запровадили обмеження на експорт добрив. Відповідно, дорогі добрива стимулюватимуть зростання цін на всю аграрну продукцію.

То що має робити уряд для протидії зазначеним викликам?

Напевно найбільш дискусійним питанням залишається, що є ефективнішим для досягнення встановлених економічних цілей – стримування чи використання інфляції?

Враховуючи переважно рестрикційний характер заходів, які спрямовувалися на досягнення основної монетарної цілі таргетування інфляції протягом 2019 – 2021 років, вважаю, що уряду варто узгодити свою політику стимулювання економіки із монетарним регулятором – Національним банком, та переглянути прогноз інфляції на 2022 рік, який визначений як 6,2%. Зрозуміло, що подальше монетарне "стримування" може й надалі розхолоджувати українську економіку і не забезпечить можливості протистояти окресленим викликам.

Прогнозний показник споживчої інфляції необхідно переглянути, встановивши його на рівні не менше за 11% у річному вимірі (2021 рік закінчено з показником 10,3% споживчої інфляції у річному вимірі) та провести своєрідне монетарне пом’якшення з одночасним зниженням облікової ставки, вливши в економіку України не менше 130 млрд гривень, які мають бути спрямовані на підтримку і стимулювання рівня споживання, у тому числі на підтримку найвразливіших верств населення, підтримку малого і середнього бізнесу, розрахунків за спожиті житлово-комунальні послуги.

Тобто, у 2022 році варто вже не боротися з інфляцією, а використовувати її для стимулювання розвитку економіки.

Енергетична криза, як і в минулі роки, не матиме простих і головне швидких рішень. Водночас, уряду варто все ж таки згадати про ухвалену, але так і не реалізовану програму "20/20", яка передбачала нарощування вітчизняного видобутку природного газу державними підприємствами не менше як до 20 млрд кубів газу на рік (наразі такий видобуток коливається біля 14 млрд кубів) вже до 2020 року, та яка була відкладена з огляду на поширення пандемії коронавірусу. Україна має повернутися до складання і дотримання реального енергобалансу, який затверджуватиметься щорічно перед ухваленням закону про державний бюджет.

Крім того, все більшої актуальності набуває комплексна програма всебічної електрифікації економіки України, яка передбачатиме у тому числі й поступову відмову від викопних вуглеводнів та перехід на більш екологічні джерела енергоносіїв.

Про забезпечення продовольчої безпеки мною вже були раніше висловлені пропозиції про більш активне використання державного резерву, як основного проактивного механізму протидії кризовим явищам на ринку продовольчих і промислових товарів та протидії і стримування інфляції пропозиції. Тому уряду не варто ігнорувати такий потужний дієвий механізм згладжування дефіцитів і нетарифного регулювання експорту власної сировинної продукції.

Читайте також: Богдан Данилишин: Чинники, які зараз сприяють інфляції, знаходяться поза межами впливу грошово-кредитної політики

17 січня, понеділок
16 січня, неділя
15 січня, субота
14 січня, п'ятниця