В'ячеслав Черкашин: Капітальний ремонт оподаткування прибутку компаній відкладається на 2023 рік

Україна з 2015 року не може знайти в собі сили перейти до моделі стягнення податку з розподіленого прибутку компаній (локальна назва - податок на виведений капітал або ПнВК)
В'ячеслав Черкашин, старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації

Про це спеціально для FEG пише старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин

Політична нерішучість нинішнього і минулого Президентів України вилилася в нереалізовані стратегічні завдання щодо запровадження ПнВК (рішення Нацради реформ від 25.10.2016 р.та від 30.06.2020 р.) та неуспішні законодавчі експерименти щодо його впровадження (проекти 3357 від 2015 року та проект 8557 від 2018 року). Підсумком поточного року став листопадовий меморандум з МВФ, зокрема пункт 8а, що ознаменував відмову України на період дії програми "стенд-бай" (до червня 2022 року) від будь-яких спроб введення податку. Недавні анонси з профільного комітету парламенту про появу до кінця 2021 року законопроекту, що, нібито, частково впроваджує податок з 2023 року, довіри не викликають хоча б з тієї причини, що необхідність в грошах МВФ, який оголосив ПнВК "поганою податковою політикою", точно не відпаде ні в 2022, ні в 2023 роках.

Що ж таке НнВК? Класичний податок на прибуток (корпоративний податок) один з найшкідливіших для економічного розвитку в світлі впливу на заощадження та інвестиції. Економічна наука останні 30-40 років сповнена дискусій про доцільність цього податку і необхідності його заміни на більш еволюційну альтернативу. Одним з найуспішніших варіантів практичної реалізації наукових досліджень став "корпоративний податок на грошові потоки", що має кілька версій (залежно від бази оподаткування):

- база для податку - реальні грошові потоки нефінансового характеру: функціонував у Мексиці (2008-2014 рр.), Молдові (2008-2011 рр.) та Північній Македонії (2009-2013 рр.);

- базой для податку є розподіл чистого капіталу: реалізований в Естонії (з 2001 року), Грузії (з 2017), Латвії (з 2018) та Польщі (з 2021).

Слід зазначити, що в обох версіях податок впроваджувався або як альтернативний (частково заміщає) або як повна заміна корпоративного податку. Як помітно з дат, саме друга версія податку (власне прообраз українського ПнВК) виявилася вельми життєздатною, так як жодна з чотирьох країн, що його впровадили, не відмовилася від неї.

Кілька слів про те, що ж таке український ПнВК. Суть ідеї - відмовитися від систематичного оподаткування поточного фінансового результату компаній і оподатковувати тільки операції, якими власники виводять кошти (активи) з бізнесу, або операції до них прирівняні (приховане виведення коштів з компанії). Останнє є елементом захисту від схем агресивного податкового планування, включаючи зловживання трансфертними цінами. Таким чином, український ПнВК вперше надає бізнесу унікальне право самостійно і практично без участі держави вирішувати ЯК, КОЛИ і СКІЛЬКИ платити до бюджету з доходів компанії. Одночасно реалізація принципу "не оподатковувати і не контролювати операції між платниками ПнВК" призводить до радикального (в рази) зниження рівня адміністративного тиску і дискреції в діях контролюючих органів (скорочення кількості перевірок і податкових спорів), а значить і втручання держави в економіку.

У НнВК є ще кілька корисних властивостей. В економічному сенсі його слід сприймати як безвідсотковий кредит держави внаслідок відмови від систематичного оподаткування фінансового результату компаній. Такий підхід стимулює власників компаній або вкладати кошти в розвиток бізнесу (інвестувати), приводячи до збільшення кількості робочих місць і зростання продажів, або залишати гроші на банківському рахунку, наповнюючи ліквідність фінансової системи, що призводить до зниження ставки відсотків за кредитами для економіки в цілому. При цьому, чим вища діюча ставка податку, а також довший час між отриманням і моментом стягнення податку, тим потенційно вагомішим буде позитивний вплив ПнВК на економічні процеси.

Не менш важлива властивість ПнВК - його сталий середньостроковий вплив на прямі іноземні інвестиції (ПІІ). Так, Естонія після впровадження податку в 2001 році отримала (очевидно, що це не виняткова заслуга ПнВК, але факт залишається фактом) стійке зростання ПІІ в період 2003-2005 років, досягнувши в 2005 році свого історичного максимуму в $3,1 млрд. При цьому Естонія останні вісім років (з 2014 року) згідно з індексом міжнародної податкової конкурентоспроможності є беззмінним лідером серед країн ОЕСР. Але ще більш інтригуючим виявився результат іншої прибалтійської держави - Латвії, яка, перейнявши естонську модель НнВК лише в 2018 році, вже на наступний рік здобула бронзову медаль рейтингу (версія 2019 року), а потім (другий рік поспіль) утримує срібну сходинку п'єдесталу. Вельми вражаюче і є хорошим аргументом для Президента невідкладно і без обмежень запроваджувати ПнВК в Україні з 2023 року. Позитивні тенденції спостерігалися також в Македонії (зростання ПІІ два роки поспіль після введення податку) і Мексиці (в момент роботи податку в 2013 році був отриманий історично піковий результат залучення інвестицій – $50,8 млрд).

Об'єктивність вимагає вказати і на негативні сторони податку. По-перше, нові правила вимагатимуть адаптації як бізнесу, так і контролюючих органів (зміна масиву підзаконних актів, зміна процедур адміністрування та сплати податку). По-друге, у нас відсутня усталена корпоративна культура витрат компаній (у бенефіціарів і топ-менеджменту виникає спокуса жити за їх рахунок). По-третє, найкращий час введення ПнВК упущено, а саме 2015-2016 і 2020 року, коли збори з податку на прибуток були серйозно вражені кризою і розмір компенсаторів втрат бюджету вкладався в $1-1,5 млрд. Все перераховане несе певні ризики, але це не означає, що Україні потрібно припинити еволюціонувати!

Підсумуємо. Переваги запровадження податку на виведений капітал очевидно вагоміші, ніж його недоліки. Реформа оподаткування прибутку компаній консолідує ресурси для переозброєння та оновлення основних засобів, ознаменує перехід країни до однієї з найбільш конкурентоспроможних моделей оподаткування у світі, на системній основі сформує перспективу відновлення української економіки. Однак, процес трансформації вельми непростий і викликає серйозний опір частини політичного істеблішменту, підтримуваної чиновниками міжнародних кредитних організацій і рутинерами з державної системи. Так, свіжа спроба дискредитації НнВК через спеціальний режим "Дія.Сіті" не вдалася і сьогодні робиться спроба запуску так званого урізаного НнВК, не здатного досягти високої мети, що стоїть перед Україною. Досвід Польщі, яка впровадила з початку 2020 року "Естонський СІТ" тільки для вузького кола малих компаній, чітко показав всю безуспішність ПнВК як локального режиму оподаткування. І тепер сусіди в терміновому порядку розширюють діапазон його застосування.

Читайте також: Дмитро Соболєв: Який зв'язок між податками та "тіньовою економікою" в Україні

17 січня, понеділок
16 січня, неділя
15 січня, субота
14 січня, п'ятниця