Валерій Клочок: Закон 5600 та "економічний паспорт українця". Як ділити гроші від ренти?

Основною диспозицією, яка суттєво гальмувала процес ухвалення законопроєкту № 5600 був т.з. "антиахметівський" блок цього закону, який передбачав збільшення орендної плати на залізну руду. Навіть не стільки рентної, як 10% логістичних витрат
Валерій Клочок, політичний та економічний експерт "Growford Institute"

Про це спеціально для FEG пише Валерій Клочок, політичний та економічний експерт "Growford Institute":

Щодо законопроєкту №5600 критика лунала і від мене, і від моїх колег. Він зазнав певних змін між першим і другим читанням і продовжував змінюватись навіть в переддень другого голосування.

В першому варіанті проєкту ці 10% були. Потім їх прибрали, зменшивши дещо ренту. А буквально перед самим голосуванням знову внесли. Це відомо зі стенограми і з того, що саме голосувалось. Тому в якому вигляді він дійде вже до підписанння, будемо аналізувати згодом. Втім те, що відзначають мої колеги і народні депутати, так це те, що на фоні вже публічного скандалу Зеленського і Ахметова ця норма залишилась. Не можна виключати, що дуже серйозне лобі Рената Леонідовича в парламенті намагалося цю норму прибрати.

Те, що в цьому документі стосується великих платників податків, то дійсно – за підрахунками, сума додаткових надходжень до державного бюджету може становити до $100 млн. І дві третини з цих надходжень – це саме підприємства Рената Ахметова. Тому тут дійсно є можливість реалізувати обіцянку президента, що ці гроші підуть дітям. Адже він пообіцяв внести відповідний законопроєкт, яким буде передбачено створення "економічного паспорта українця". Ним передбачається відкриття спецрахунків дітям, на які надходитимуть гроші, як пообіцяв президент, саме з цих податків. Хоча, як на мене, то досить складне питання полягає в тому, як їх розділити.

Утім, крім податку на ренту залізної руди збільшуються й інші податки. Загалом весь законопроєкт – це зміни до Податкового кодексу, а вони ухвалювалися з порушеннями норм чинного законодавства. А воно забороняє вносити будь-які зміни в податкову систему менш, ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року.

Загалом за своєю суттю закон №5600 передбачає збільшення фіскального навантаження. Тобто, ті, хто й раніше платили, будуть платити ще більше. Але якщо в одній його частині ми говоримо про те, що багатій заплатить більше, то те, що стосується, наприклад, оподаткування городини, викликає подив. Я не розумію, як його нараховуватимуть. Суть полягає в тому, що якщо ви продали продукції зі свого городу більше, ніж на 78 тисяч грн, то ви повинні будете сплатити податок. Питання: як рахуватимуть, хто буде займатись фіскалізацією, як відбуватиметься адміністрування. Все це невідомо.

Що стосується сільгоспвиробників, то їм запроваджується мінімальний рівень оподаткування від вартості землі. Якщо ви сплатили податків менше, ніж 5%, то маєте доплатити різницю. Ми бачимо намагання влади врегулювати питання оподаткування сільгоспвиробників, адже ця ніша в Україні є суттєвою часткою тіньового сектору. Не те, щоб там було багато зловживань, але там є можливості мінімізувати податки хоча би через використання спрощеної системи.

Інший скандальний момент – збільшення ставки акцизів на алкогольні вироби на 5%. Це знову ж таки призведе до подорожчання товарів. Але ж менше пити у нас не будуть.

Наступний момент, який також є доволі контроверсійним, це – збільшення оподаткування операторів мобільного зв'язку. Останній рік ми й так відзначаємо, що оператори постійно підвищують розцінки на тарифи, а ця норма закону призведе до ще більшого подорожчання.

І останній момент – цей законопроект вдалося владі проштовхнути в контексті продовження меморандуму з МВФ. Мовляв, у такий спосіб вони оптимізували податкову систему і, мовляв, будуть збирати більше податків.

Загалом середнього бізнесу цей закон особливо не торкається. Хіба що, аграріїв. Нарікання будуть від тих, хто займається вирощуванням сільгосппродукції на своїх присадибних ділянках в промислових обсягах. Це є характерним, наприклад, для Херсонщини, де дуже багато людей вирощують продукцію на продаж. Але питання в тому, як це все тепер контролювати і як засунути руку до їхніх кишень? А те, що засунуть – це 100%. І це не дуже правильно.

Читайте також: Дмитро Соболєв: Який зв'язок між податками та "тіньовою економікою" в Україні

17 січня, понеділок
16 січня, неділя
15 січня, субота
14 січня, п'ятниця