Дмитро Соболєв: Який зв'язок між податками та "тіньовою економікою" в Україні

Навряд чи можна охопити весь спектр ухилень від податків - від агресивного податкового планування до контрабанди, але, щоб зрозуміти, як з цим боротися, варто з’ясувати основні прояви та причини їх виникнення
Дмитро Соболєв, фінансовий експерт

Про це спеціально для FEG пише фінансовий експерт Дмитро Соболєв.

Найбільшою популярністю користуються схеми уникнення оподаткування при експортно-імпортних операціях за допомогою офшорів. По-перше, вони використовуються для уникнення національного оподаткування, юридичного захисту інвестицій, зниження ризиків рейдерства й спрощення судового захисту майнових інтересів. По-друге, для зменшення ризиків використання ненадійної вітчизняної банківської системи та валюто-обмінних незручностей. І, по-третє, на жаль, для банального виведення за кордон фінансових результатів корупційних доходів.

Для ефективної протидії витоку капіталів з країни за допомогою офшорних схем багато дослідників пропонують широкий спектр заходів. Це й посилення кримінальної відповідальності (а в нашому випадку навіть її повернення) із співставленням розмірів несплати податків. А також активізація роботи щодо адаптації вітчизняного законодавства до міжнародних методів й інструментарію контролю за трансфертним ціноутворенням. А поруч з цим налагодження ефективного обміну податковою інформацією із країнами-торгівельними партнерами та перегляд двосторонніх угод про усунення подвійного оподаткування.

Протидію зловживанням і крадіжкам ПДВ через застосування "скруток", неправомірного бюджетного відшкодування ПДВ фіктивним експортерам й іншим ПДВ-схемам мала би забезпечити запроваджена ще в 2018 році система автоматичного моніторингу критеріїв оцінки ризикових операцій (СМКОР). Однак, спеціалісти наголошують на необхідності модернізації такої системи. Зокрема, щоб обмежити передбачений механізм позасудового блокування податкових накладних в Єдиному реєстрі одночасно із запровадженням часового обмеження такого блокування. Систему необхідно розширити в плані функціональності моніторингу не тільки вартісних, а й кількісних класифікованих характеристик товарного обліку заявників податкового кредиту. Рекомендується також скасувати будь-які привілеї, незважаючи на так звану позитивну податкову історію. Крім того, повноцінну аналітичну роботу із співставлення спеціалізованих відомчих і міжвідомчих реєстрів і баз даних має перебрати на себе Бюро економічної безпеки (БЕБ), використовуючи максимально можливий доступ до таких ресурсів.

Найбільші ж втрати бюджету виникають через контрабанду, порушення митних правил і нелегальну торгівлю. Основними причинами контрабанди як явища можна назвати взаємопов’язані соціальні й економічні фактори серед яких: незгода частини суспільства із високими ставками податків і зборів при митному оформлені і реалізації, низький рівень доходів і високий рівень безробіття населення прикордонних регіонів та наявність значної різниці між цінами на окремі групи товарів на світовому і внутрішньому ринках.

Щодо зменшення контрабандних потоків і ефективної протидії митним порушенням варто зазначити: незважаючи на численні реформування митних і податкових органів нам не уникнути комплексної реорганізації як структури, так і зміни принципів управління органами.

Водночас, варто також звернути увагу і на те, що відчуває бізнес. Більшість підприємців глибоко недовіряють судовій системі, постійно зважають на ризик рейдерства та політичну нестабільність. Нарікань підприємців заслуговує і обтяжливе вітчизняне оподаткування.

Переконаний, що Україна має рухатися шляхом зниження загального податкового навантаження на бізнес. Саме зниження ставок оподаткування може стати ключовим стимулом економічного розвитку і детінізації економіки та важливим допоміжним інструментом залучення інвестицій у її розвиток. Можливо, варто було б розглянути питання зменшення ставки податку на прибуток підприємств, що забезпечить Україні перевагу у боротьбі за інвесторів.

Зменшення ставки оподаткування може стосуватися і ПДВ на продукти соціального значення, наприклад на продукти харчування соціального рівня (продуктовий набір, який входить до "кошику" мінімального споживання населенням), виробництво яких локалізовано в Україні. Ставка ПДВ на такі продукти може бути знижена до мінімальних 5% (із стандартної 20%) або до рівня пільгової ставки – 7%, яка наразі застосовується до фармацевтичних і медичних продуктів. У подальшому, стандартну ставку ПДВ варто залишити лише для груп підакцизних товарів.

Окремого розгляду потребує питання зниження оподаткування фонду оплати праці й доходів громадян, у тому числі єдиним соціальним внеском (ЄСВ), оскільки це питання потребуватиме відповідної фіскальної консолідації як місцевих бюджетів, так і бюджетів соціальних фондів. Незважаючи на критичну необхідність вирішення цього питання, без запровадження персональних страхових схем при врегулюванні зменшення ресурсів для забезпечення пенсійних і соціальних виплат дискусійних питань виникне ще більше.

Переконаний, що зниження загального податкового тягаря знецінить в економічному сенсі переважну більшість схем уникнення від оподаткування, зробить їх економічно недоцільними, за умови запровадження адекватних рестрикційних заходів до порушників і нульової толерантності до проявів корупції в контролюючих і фіскальних органах. Це вивільнить як певну частину внутрішніх фінансових резервів із наявних економічних ланцюгів резидентів для збільшення капіталовкладень в розвиток вітчизняної економіки так і сприятиме залученню іноземних інвестицій в Україну.

Читайте також: Дмитро Соболєв: Не лише карати. Чим має займатися Бюро економічної безпеки (БЕБ)

17 січня, понеділок
16 січня, неділя
15 січня, субота
14 січня, п'ятниця