Анатолій Гулей: Третя форма грошей – цифрова валюта центробанків (CBDC). Як зміниться звичний світ?

Цифрові валюти Центрального банку (CBDC) – це законний платіжний засіб. Вони прозорі та стабільні, що дозволяє прибрати всі види ризиків від функціонування криптовалют
Анатолій Гулей, фінансовий експерт

Про це спеціально для FEG пише Анатолій Гулей, фінансовий експерт.

Вперше про електронні гроші в державі заговорили в далекому 1998 році, щойно Національний банк перейшов на міжнародні стандарти. В період іпотечної кризи 2009 року відбулися перші успішні тестування електронної гривні з роздрібним бізнесом через систему СЕП НБУ. Тоді тестово, низці розгалужених підприємств для внутрішніх взаєморозрахунків була запропонована система, а деякі банки навіть отримали можливість обмеженої електронної емісії. В 2016 року знову повернулися до напрацьованої системи по е-гривні і вона знову підтвердила свою ефективність та актуальність.

На сьогоднішній день вже 108 країн проявили інтерес до цифрових валют центробанків (CBDC). Фактично, цифрові валюти – це третя форма грошей, яка з'явиться в доповнення до готівкових і безготівкових фіатних коштів. Уявімо, що гроші, які наразі існують в банківський системі, перебувають в такій собі "операційній безоплатний оренді" від центробанку, в процесі якої НБУ як регулятор, контролює та підтримує ліквидність комерційних банків через фінансові інстументи, а ті в свою чергу обслуговують клієнтів – в готівці чи безготівці. Сьогодні цифрова економіка фактично обслуговується за межами банківської системи, через децентралізовні платіжні засоби - криптовалюти які в правовому полі в більшості краін перебуває поза законом. Сплата податків, залишається мрією податкових органів.

Прийшов час, щоб у центробанку з'явилася своя власна цифрова валюта, яка перебуватиме на його власному балансі та дозволить цифрову економіку повернути в правове поле, надасть додаткові гарантії криптоінвесторам та громадянам щодо захисту їхніх коштів та заощаджень на рівні держави. Центробанк буде проводити розрахунки цифровою гривнею на кшталт Системи електронних платежів (СЕП), яка наразі вже працює в Національному банку і проводить розрахунки між банками та іх клієнтами.

Але от у CBDC буде своя власна ознака, особливістю якої є не розрахункові рахунки, а цифрові гаманці. Для того, щоб стати клієнтом Національного банку і мати свій власний гаменць, достатньо буде завантажити в смарфоні відповідний додаток від НБУ. Сьогодні вже близько 90% банківських клієнтів перебувають в ID-банку, тому буде зручно і швидко відкрити гаманець для цифрової гривні. Ваші власні кошти постійно будуть знаходитись в Національному банку. Яскравий приклад співпраці цифрового гаманця та додатку "Дія", де можна розмістити свій цифровий гаманець від НБУ і зробити свій цифровий профіль громадянина повнофункціональним.

Які ж переваги ми отримуємо в порівнянні з готівковими чи безготівковими коштами, користуючись цифровою гривнею? По-перше, оскільки всі цифрові гаманці знаходяться в балансі НБУ, собівартість обслуговування зажди буде набагато нижчою, ніж у фінансових посередників або комерційних банкаків, які пересилають платежі один одному. Друга перевага – це висока швидкість проведення транзакцій по переказу коштів. Третя перевага – стовідсоткова гарантія держави на кошти, які знаходяться у ваших цифрових гаманцях .

Банківська система по своїй суті завжди консервативна, а тому стримує розвиток висотехнологічного бізнесу в нашій краіні. Якщо ще 20 років тому професія банкіра була за визначенням престижною, то сьогодні керівник банку – це не просто банкір, а ще й на 80% фінансовий технолог, який хоче зберегти свій банк на ринку та забезпечити той доходний рівень, на якому наполягають його акціонери.

Крім того, противником запуску цифрової гривні може стати сама банківська система, яка ризикує втратити частину своїх клієнтів та їхні кошти. Адже більшість громадян, швидше за все, захочуть тримати свої гроші в цифровому гаманцю Національного банку. Це важливо, оскільки в нашому суспільстві існує низький рівень довіри до банків з огляду на втрачені заощадження під час важкого періоду "банкопаду" 2014-2017 років.

Чим же CBDC відрізняється від криптовалют? CBDC – це централізовані державні фінанси, а криптовалюти – це децентралізовані приватні фінанси. Вони не є тотожні, але можуть використовувати одну й ту ж інфраструктуру для власних цілей. Чим краще розвинута інфраструктура, тим ефективніше буде функціонування всіх трьох форм гривні.

Багато хто запитає, чому саме цифрова гривня, а не Біткоїн? Адже у Біткоїна з 2009 року є достатня довіра і він досить міцно стоїть на своїй технологіїї в усьому світі? Сьогодні ефективно використовувати Біткоїн в державі дуже ризиковано через волонтильнисть цієї криптовалюти. Центр емісії криптовалюти є питанням консенсусу, яким приймаються всі рішення. Це не дозволяє регулятору надати гарантії безпеки коштів кріптоінвесторів.

Для прикладу візьмемо Сальвадор, який вже з 7 вересня цього року, законодавчо визнав BTC (біткоїн) грошовою одиницею. Громадяни отримали від держаи перші 30 доларів у криптовалюті і розпочали активно нею користуватися. Особисто у мене песимістичні очікування, щодо перспективи такого платіжного засобу через відсутність розгорнуторї криптрвалютної інфраструктури в країні та низький рівень фінансової грамотності. Крім того, всі міжнародні фінансові організації застерігають цю країну через те, що вона прийняла неконтрольовані додаткові політичні та економічні ризики. В результаті рейтингові агенції понизили клас державних паперів і рейтинги самої країни.

Які ж існують моделі CBDC? Єдиних стандартів у світі поки не існує. Тому що CBDC – це передусім технологія. І якщо вона може бути зручною для однієї країни, то не факт, що вона виявиться корисною для іншої. Наприклад, на Багамських островах найпершими перейшли на CBDC в 2019 році через катастрофічну проблему з банківською системою. Діюча банківська система не вирішувала питання збору податків, контролю за доходами і витратами бюджету та всіх проблемних питань монетарної політики. В країні, яка має близько 400 тисяч громадян, які проживають більш, ніж на 100 островах, фізично неможливе оперативне банківське обслуговування. Тому, в 2019 році було впроваджено пілотний проєкт з цифровою валютою, а в квітні 2020 року цією платформою стали користуватися в повному обсязі.

Наразі дуже багато країн працюють над технологіями електронний грошей і звітують про результати. Скажімо, Китай вже 2 роки поспіль досить успішно впроваджує цифровий юань, роздаючи своїм громадянам цифрові кошти для того, щоб вони користувалися ними для сплати комунальних платежів, поїздок в метро, покупок тощо. У них цифрові гроші також функціонують в тестовому режимі. На мою думку, як тільки перші пять технологічно потужних країн заявлять про те, що вони готові об'єднати зусилля по впровадженню цифрових валют і проведуть розрахунки через CBDC і ця технологія покаже свою економічну ефективність (зокрема, збільшить швидкість та зменшить собівартість), тоді питання впровадження автоматично стане набагато швидшим.

У США ще за часи попереднього президента готові були до впровадження цифрового долара. Федеральна Резервна Система планувала в 2020 році відкрити перші цифрові гаманці і почати тестування цифрового долара. В Конгресі США були проведені слухання щодо переваг і недоліків цифрових грошей. Проте проблемою стало те, що дуже багато американської готівки перебуває за межами країни, а це створює перешкоди для їхнього регулювання та контролю. Крім того, на сьогоднішній день у Конгресі США немає єдиної точки зору щодо цифрового долара. До цього додалася ще й проблема відсутності правового регулювання використання Стейблкойнів, які на сьогоднішній день частково виконують певні стабілізайні функції по волонтильності криптовалют та знеціненні фіатних грошей для бізнесу і громадян. Найперше – необхідно Стейблкойни ввести в правове поле, щоб не допустити втрати коштів громадянами, фінансових колапсів підприємств і дефолтів у банківській сфері. Адже на сьогоднішній день виникла ілюзія того, що будь-хто може емітувати і користуватись Стейблкойнами, а його забезпечення може бути умовним або не забезпеченим фіатними коштами на 100 відсотків. Ця проблема в майбутньому може покласти на лопатки всю банківську систему, тому сьогодні у США віддають перевагу коректному регулюванню Стейблкойнів, а потім поновлять інтерес до цифрового долара.

Ще один цікавий факт, який пояснює чому Китай поспішив і першим запустив свій цифровий юань. Кілька років тому Facebook оголосив, що готовий відкрити крипто-гаманець в своїй системі і запустити Лібру (платіжну систему на базі криптовалюти), яка повинна була стати внутрішньою цифровою розрахунковою одиницею для користувачів Facebook. Наразі у цієї найбільшої у світі соціальної мережі налічується понад 2 млрд учасників і Лібра наповнювала б Facebook внутрішніми грошима, що створило б некотрольовану массу грошей поза межами банківської системи. Втрата ліквідності банківської системи стала реальністю. Тому Китай зіграв на випередження – просто заблокував цей процес поєднання соціальних мереж та криптовалют і розпочав терміново впроваджувати та тестувати цифровий юань. Паралельно Лібру не підтримали монетарні регуляторами в різних країнах, які також були категорично проти такої ідеї через повну неможливість регулювання. Врешті власник Facebook Марк Цукерберг був змушений тимчасово відмовитись від своєї ідеї. Щоправда після того, як він нещодавно оголосив про створення нового "Метавсесвіту", стали очевидними його наміри повернутися до крипто-гаманців в своїй соціальний мережі. В результаті ми отримали новий виклик банківській системі, яка, швидше за все, буде вимушена оперативно реагувати.

Цифрові валюти Центрального банку (CBDC) – це законний платіжний засіб, який підтримує центральний банк, вони прозорі та стабільні, що дозволяє прибрати всі види ризиків від функціонування криптовалют.

CBDC можуть сприяти нашому економічному зростанню, зробивши платежі та розрахунки ефективними та дешевими. Практично миттєвий характер платежів CBDC знизить вартість випуску та торгівлі на фондовому та товарних ринках, а також допоможе у досягненні цілей податково-бюджетної та грошово-кредитної політики.

Читайте також: Ілля Несходовський: Нові перспективи для України в умовах інфляційних процесів

17 січня, понеділок
16 січня, неділя
15 січня, субота
14 січня, п'ятниця