Бюджет-2022: модернізація чи нові борги?

2 грудня Верховна Рада в другому читанні та в цілому ухвалила бюджет України на 2022 рік, за який проголосували 268 народних депутатів
Бюджет розвитку чи нові борги? (фото: slovoidilo.ua)

Загалом доходи Держбюджету-22 складуть 1,322 трлн грн, витрати сягнуть 1,498 трлн грн. Порівняно з першим читанням, цифри зросли на 55 млрд гривень у зв'язку з ухваленням "ресурсного" закону №5600, який вносить зміни в Податковий кодекс і має забезпечити додатковий бюджетний ресурс.

Дефіцит бюджету, за прогнозами його авторів, має утриматися на рівні до 3,5% ВВП і не перевищити 188,8 млрд грн. Номінальний ВВП прогнозується в обсягах 5,39 трлн грн, а зростання реального – на 3,8%. Курс національної валюти очікується на рівні 28,6 – 28,7 грн за долар.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль за підсумками голосування назвав основний фінансовий документ року "збалансованим та реалістичним", але при цьому ще й "бюджетом модернізації країни".

"Пріоритети кошторису залишаються незмінними: медицина, освіта, оборона та безпека, соціальна сфера, інфраструктура, підтримка бізнесу та інновацій… За останні 10 років жоден бюджет не передбачав такий об’єм капітальних видатків, як буде у 2022 році. 140 млрд грн, або 9,4% від всіх видатків – це саме інвестиції в розвиток економіки. Передбачено кошти й на програми пільгового кредитування, і на доступну іпотеку для всіх українців. У бюджеті закладено десятки нових програм і практично по всіх статтях основних видатків ми значно підвищуємо фінансування. Це бюджет для розвитку та модернізації нашої країни", - повідомив на своїй сторінці у Facebook Денис Шмигаль.

Крім того, прем'єр називає одним з головних акцентів цього бюджету те, що зросте мінімальна зарплата для лікарів і складатиме 20 тисяч грн. Також, за його словами, вперше у держбюджеті виконано вимогу закону "Про освіту" – прогнозний обсяг видатків зведеного бюджету для освітян на 2022 рік планується на рівні 7,3% ВВП.

Щодо глобальних соціальних планів уряду, то має піднятись і мінімальна зарплата – з 1 жовтня вона складатиме 6 700 грн на місяць, а прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня збільшиться до 2 600 грн на місяць, а з 1 грудня – до 2 684 грн на місяць.

Проте, чи справді можна цей документ назвати бюджетом модернізації країни? Голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, доктор економічних наук Ігор Бураковський каже, що для того, щоб вважати цей документ саме таким, як каже прем'єр, треба оцінити бюджети наступних років.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
"Я б його оцінив, як багато в чому традиційний бюджет, який приймався в традиційний для України спосіб. І коли мова йде про бюджет, який би впливав на модернізацію, то з моєї точки зору ми повинні подивитись на два наступні бюджети: бюджет 2023 та 2024 років. Тому що за рік країну не можна модернізувати. А з іншого боку цей бюджет вперше прийнято відповідно до середньострокової бюджетної декларації. Ідею середньострокового бюджетування я розумію так, що кожного року в нас є якісь певні пріоритети. Ми їх виокремлюємо і так їх поступово вирішуємо. Для того, щоб з одного боку не розкидатися грошима і нашими зусиллями. А з іншого боку – поступово вирішувати ті проблеми, які нагромадились в Україні протягом останніх років", - вважає Ігор Бураковський.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак, каже, що в Україні всі прем'єр-міністри різних часів під час прийняття державного бюджету характеризують його виключно позитивними образами на кшалт "бюджет розвитку", "соціальний бюджет", "бюджет модернізації" тощо. Проте, за його словами, по факту його можна охарактеризувати лише, як "борговий бюджет", оскільки "третину його витратної частини складає обслуговування державного боргу – внутрішнього і зовнішнього".

Андрій Новак, голова Комітету економістів України
"Я не знаю, де там прем'єр-міністр бачить розвиток чи модернізацію… Як сформували бюджет на наступний рік? Взяли цьогорічний бюджет, до кожної статті додали приблизний показник інфляції, який цьогоріч становить 11% і отак з'явився бюджет на наступний рік. Єдина різниця між першим і другим читанням – це прийнятий в цей період між двома читаннями "знаменитий" закон 5600, за яким уряд розраховує додатково отримати 55 млрд грн. Відповідно на цю ж суму уряд збільшив потрошки деякі основні статті у витратній частині. Пару мільярдів плюс на медицину, пару мільярдів плюс на освіту, пару – на оборону і т.д. Але в цілому структура бюджету наступного року нічим не відрізняється від структури цьогорічного, минулорічного і позаминулорічного бюджетів. Тобто, у нас бюджетний процес фактично перетворюється на роботу ксерокопіювального апарату", - розповів Андрій Новак.

За напрямком призначення видатків у 2022 році Україна найбільше витратить на сектор безпеки та оборони – загалом 286,6 млрд грн, або майже 6% від ВВП. Міністерство внутрішніх справ, до якого відносяться Нацгвардія, ДСНС та прикордонна служба, отримає майже 100 млрд грн.

Система охорони здоров'я у 2022 році має отримати 194 млрд грн. Саме такої суми, як запевняють в уряді, повинно вистачити для анонсованого підняття зарплат медикам. Як і раніше, однією з найбільших статей видатків залишається покриття дефіциту Пенсійного фонду. Наступного року вона становитиме 200 млрд грн.

Фінансовий експерт Дмитро Соболєв загалом погоджується з тим, що новий бюджет за принциповим підходом до формування мало чим відрізняється від попередніх і, на жаль, не є частиною більш довготривалого плану, яким могла б стати Бюджетна декларація 2022-24. Стосовно ж пріоритетів, які виразились в цифрах, то тут, за словами експерта, очевидні амбіції уряду щодо інфраструктурних проєктів – з цієї точки зору документ можна вважати "бюджетом модернізації": як намір, це однозначно позитивно, але судити про економічний ефект від кожного з великих проєктів, на які виділяються бюджетні кошти, можна буде згодом.

Дмитро Соболєв, фінансовий експерт
"По-перше, треба бачити, як відбуватиметься реалізація. По-друге, позитивний ефект від великих проектів можливий тоді, коли ці проекти стимулюють розвиток різних секторів економіки, середнього та малого бізнесу, а от щодо середніх підприємців якраз навпаки – на них чекає посилення податкового навантаження. По-третє, може статися так, що на все заплановане не вистачить надходжень. А такий ризик існує, оскільки далеко не всі джерела є певними. Наприклад, надходження 55 мільярдів гривень від дії закону 5600 – це зовсім не факт, а лише розрахунок. Те ж саме стосується очікувань від податкової амністії. Отже, існує ризик, що прибутки держави виявляться меншими за сподівання. А це призведе до перекроювань інших статей бюджету, дірок і дефіциту, який, очевидно, знову намагатимуться покрити за рахунок запозичень", - каже Дмитро Соболєв.

Державний бюджет – це передусім про пріоритети. Загалом опитані FEG експерти позитивно сприймають головні напрямки передбачених витрат, частина з яких є вимушеними. Наприклад, такі, як оборона чи необхідність сплачувати зовнішні борги. Проте, як каже Ігор Бураковський, говорячи про пріоритети нашої бюджетної політики, ми забуваємо акцентувати увагу на ефективності використання бюджетних коштів. За його словами, потрібно говорити не лише про кількість виділених грошей, але й про те, як вони витрачаються. Причому ця ефективність не обов’язково пов'язана з корупцією.

"Якщо ми згадаємо наш меморандум з МВФ, то одним із пунктів нашого зобов’язання є проведення повноцінного аудиту антиковідного фонду і оприлюднення відповідних результатів. Частково ці результати були оприлюднені. Але вони не задовольняють ні МВФ, ані нас. Ми повинні перевірити і все ж таки подивитись, що там було. Другий момент, який для мене принципово важливий, це питання, пов’язані з реалізацією великих проектів типу "Великого будівництва" і т.п. Я не проти доріг, я не проти розбудови інфраструктури, в тому числі соціальної, але в принципі давайте дивитись на іншу сторону – яка тут насправді вартість і скільки це коштує", - каже Ігор Бураковський.

Крім того, за його словами, проблемою бюджетів є ще й те, що ми не до кінця витрачаємо гроші за окремим програмам, що свідчить про те, що або держава є "поганим менеджером", або наше бюджетне планування недосконале, якщо ми навіть не можемо витратити передбачені кошти.

Щодо розмірів дефіциту Держбюджету, який наступного року має скласти 189 млрд гривень, то, за словами Андрія Новака, він підлаштований, як і в попередні роки, до вимог МВФ. Адже ця міжнародна фінансова інституція, насправді, вимагає від нас в економічній площині тільки одного – безпечного рівня дефіциту державного бюджету. Проте чи збережеться цей дефіцит в заявлених рамках, залежить він низки факторів.

"У світових фінансах цей поріг дефіциту – не більше 3,5% ВВП країни. Саме під цей показник уряд і підлаштував дефіцит бюджету. Але це зовсім не означає, що він буде саме таким. Адже, по-перше, ми не можемо прогнозувати наслідки дії Закону №5600 – чи дійсно він принесе додатково 55 млрд грн? По-друге, ми не знаємо, чи дійсно буде виконано план приватизації, який не виконується останніх років 15. Кожного року закладають плани по доходам від приватизації набагато більші, ніж вони потім фактично відбуваються. А це означає, що є багато дуже ризикованих статей доходів, які можуть бути не виконані в повному обсязі. В такому разі в процесі фінансового року доведеться терміново бігати по всьому світу з простягнутою рукою і шукати наступні кредити для погашення дефіциту", - каже Андрій Новак.

Ухвалений основний фінансовий документ року залишає багато питань. Економічні експерти вже не бачать сенсу дискутувати про те, чому ухвалення бюджету на 2022 рік традиційно пройшло з порушеннями бюджетного і податкового кодексів. Що вже казати про це, якщо в самому парламентському Комітеті з питань бюджету не знають, як на доходній частині позначиться ухвалений напередодні бюджету "ресурсний" закон.

"Верховною Радою 30.11.2021 р. прийнято в цілому законопроект № 5600, однак у супровідних матеріалах до доопрацьованого законопроекту не наведено пояснень щодо стану врахування положень законопроекту № 5600 у показниках доходів доопрацьованого проекту державного бюджету на 2022 рік за видами податків", - йдеться у висновках профільного Комітету.

Цього разу, як і в попередні роки, успіхом влади можна вважати вже сам факт ухвалення Бюджету до Нового року і те, що країна ввійде в 2022 рік з більш-менш правильними і реальними бюджетними пріоритетами. Які просто необхідно виконувати і забезпечувати ефективне використання грошей платників податків.

Читайте також: Одне для всіх. Чого чекати бізнесу від Бюро економічної безпеки

17 січня, понеділок
16 січня, неділя
15 січня, субота
14 січня, п'ятниця